Ранкова нудота у школярів: коли варто бити на сполох

2 жовтня, під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені, відбулася важлива зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Лідери обох країн обговорили низку питань, спрямованих на поглиблення двостороннього співробітництва, а також надання підтримки Україні у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності.

Основною темою переговорів стало обговорення дипломатичних зусиль для досягнення справжнього миру на території України. Президент Зеленський акцентував увагу на необхідності посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію для припинення агресії та швидкого досягнення реального миру. Обидва лідери також розглянули можливі шляхи для більш ефективного залучення міжнародної спільноти до процесу мирного врегулювання конфлікту.

Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Видання зазначає, що наразі Україна активно займається розробкою власних балістичних ракет, які змогли б наносити удари вглиб території Росії.

«Наступного року або до кінця року ви почуєте, що у нас з’явиться величезна ракетна програма», – цитує WSJ міністра оборони України Рустема Умерова.

Але джерела WSJ розповіли, що ракетна програма України відчуває нестачу в потужностях і фінансуванні, через що ефективність програми буде обмежена, а «Київ, ймовірно, залишиться залежним від Заходу щодо деяких видів зброї на довгі роки вперед».

Експерт у галузі безпеки і безпілотних систем Федеріко Борсарі в коментарі для WSJ зазначив, що на сьогоднішній день у світі є лише кілька країн, включно зі США і Росією, які володіють усіма технологіями і можливостями для виробництва балістичних ракет.

Решта країн, які намагаються здійснювати свої ракетні програми, стикаються з великими труднощами під час пошуку необхідних для цього компонентів.

Заступник міністра стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздіар повідомила виданню, що наразі країна працює над розробкою кількох балістичних ракет.

Радник президента України Володимира Зеленського зі стратегічних питань Олександр Камишин додав, що у країни немає достатньо грошей, щоб швидко наростити виробництво в необхідних обсягах, пише WSJ.

У таких умовах Україна може зробити ставку на виготовлення «гібридів» ракет і дронів.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив журналістам, що українська програма безпілотників великої дальності має більше фінансового сенсу, ніж виготовлення балістичних ракет, враховуючи витрати на них.

Нещодавній пакет допомоги США в розмірі 2,4 мільярда доларів містив у собі фінансування БПЛА дальньої дії і не передбачав кошти для виготовлення балістичних ракет, повідомляє видання з посиланням на джерело, знайоме з цим питанням.

Україна виробляє зброю, яка є чимось середнім між ракетою та безпілотником.

Одним із таких гібридних видів є «Паляниця», яка вперше була використана на захопленій росіянами східній Україні наприкінці серпня. За словами Борсарі, зброя виглядає як невелика крилата ракета, але має менш складну систему наведення і меншу боєголовку. Це, ймовірно, робить її дешевшою і простішою у виготовленні, ніж крилаті та балістичні ракети.

Інший український гібрид дальнього радіусу дії, названий «Січнем», використовує ракетні двигуни для прискорення польоту під час старту.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він розповів, що в центрі екстреної допомоги в Берліні, де живуть тисячі українських біженців, регулярно проводять опитування.

«Півтора року тому більшість говорили, що хочуть повернутися в Україну. Зараз більшість – 65% – кажуть: «Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося», – розповів Зайберт.

Німеччина залишається лідером за кількістю розміщених біженців з України – понад 1,1 млн осіб.