Ранні пенсії для прокурорів: як подружжя на Полтавщині поєднує пенсійні виплати та високі зарплати

На початку 2026 року український ринок електрозарядних станцій зазнав несподіваного цінового стрибка. На деяких локаціях тарифи на зарядку електромобілів досягали 46–60 гривень за кВт·год, що викликало занепокоєння серед автовласників та аналітиків. Проте вже через кілька днів ціни почали поступово знижуватися, повертаючись до більш звичного рівня.

За словами співвласника мережі електрозарядних станцій Flash Дениса Косого, основною причиною різкого подорожчання не було збільшення попиту на електроенергію. Зростання тарифів було спричинене тимчасовими технічними та логістичними факторами, серед яких нестача компонентів для стабілізації роботи станцій і короткочасні перебої в постачанні електроенергії на окремі регіони. Такий збіг обставин створив тимчасовий дисбаланс між пропозицією та попитом, що і відобразилося у різкому, хоча й нетривалому, стрибку цін.

Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Подоляк підкреслив, що будь-які плани, які пропонують заморозити конфлікт і передати частину українських територій Росії, — це не шлях до миру, а інструмент для досягнення російських умов завершення війни. Такий підхід Подоляк вважає неприйнятним, оскільки він ігнорує юридичний факт агресії РФ проти України, яка вже майже три роки продовжує окупацію території України, здійснюючи військові злочини.

Подоляк нагадав, що існують дві принципово різні позиції щодо мирних переговорів. Перша — українська “Формула миру”, заснована на міжнародному праві та передбачає відновлення територіальної цілісності України, а також гарантії безпеки. Ця ініціатива є єдиним справжнім мирним планом, оскільки відповідає нормам міжнародного права і ґрунтується на юридичній фіксації агресії Росії.

Інша — це російська версія, яка в різних інтерпретаціях пропонує капітуляцію України, заморожування війни і передання контролю над окупованими територіями Росії. Подоляк зауважив, що деякі держави, як-от Бразилія та Китай, пропонували компроміс, який по суті зводився до реалізації російських вимог.

Подоляк також акцентував увагу на впливі політики США, особливо з урахуванням майбутньої адміністрації Дональда Трампа, яка, за словами Подоляка, ще не сформувала остаточну позицію щодо України. Очікується, що після завершення брифінгів, де американські розвідтовариства нададуть повну інформацію про ситуацію в РФ і її мотиви у війні, позиція США може суттєво змінитися.

Подоляк наголосив, що після остаточних комунікацій між президентом Зеленським і адміністрацією Трампа, можна буде очікувати офіційну позицію США щодо війни в Україні. Тоді й стануть зрозумілими реальні перспективи мирних переговорів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зазначається, що під час перевірки транспортного засобу, яким керувала 44-річна громадянка України, спрацювала база даних Інтерполу, пише пресслужба Мукачівського прикордонного загону.

Як з’ясувалося, автомобіль було викрадено у вересні 2024 року в Чехії, і він значився в обліку викраденого транспорту Генерального Секретаріату Інтерполу.

Прикордонники оперативно повідомили Укрбюро Інтерполу в Києві та передали авто співробітникам Національної поліції.

Останні новини стверджують, що розповсюджені плітки про те, що наші партнери "відмовили" Україні у постачанні нових установок протиповітряної оборони (ППО), базуються на відсутності цих систем на складі. Враховуючи загальний дефіцит ППО та відповідних боєприпасів у світі, така ситуація створює негативне враження, особливо у контексті активних військових дій Російської Федерації на всіх фронтах, зокрема на Донбасі.

Повідомлення від міністра закордонних справ Анналени Бербок про те, що запаси систем Патріот в Німеччині закінчуються, ще більше ускладнює ситуацію. Це робить передачу комплексів з протиповітряної оборони Києву практично неможливою. У своїй заяві глава німецького МЗС закликала до перевірки наявності всіх доступних комплексів у Європі та світі, а також заявила, що Берлін зробить все можливе для отримання цих систем для України.

У висновку слід зазначити, що Україні дійсно необхідно мати належні системи протиповітряної оборони, особливо в умовах активних військових дій на сході країни. Заява про те, що запаси систем Патріот у Німеччині закінчуються, викликає обурення та занепокоєння. Необхідно швидко знайти рішення щодо постачання необхідного українській армії обладнання з метою зміцнення обороноздатності країни та забезпечення безпеки її громадян. Також важливо провести ретельну перевірку наявності необхідних комплексів протиповітряної оборони в інших країнах, що може допомогти знайти альтернативні джерела постачання для України.

Кіровоградський окружний адміністративний суд 26 грудня 2025 року ухвалив рішення на користь Державної податкової служби, відмовивши фізичній особі-підприємцю Марку Іванцю у задоволенні позову про скасування штрафних санкцій. Загальна сума фінансових стягнень склала 661 973 гривні. Підставою для звернення до суду стали результати податкової перевірки, яка стосувалася торгівлі технікою Apple у магазині мережі «YABLUKA».

Контрольні заходи проводило Головне управління ДПС у Рівненській області у період з 18 по 24 жовтня 2024 року. Під час перевірки податківці зафіксували суттєві порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, було встановлено відсутність належного обліку товарних запасів на суму 659 933 гривні, а також ненадання підприємцем первинних бухгалтерських документів, які підтверджують походження та рух товару.

ФОП Іванець оскаржував штраф, стверджуючи, що перевірка проводилася з порушеннями, а товар належав іншим суб’єктам. Суддя Ольга Кравчук, посилаючись на Податковий кодекс та практику Верховного Суду, визнала перевірку законною. Суд зазначив, що підприємець не надав документи на початку перевірки та не довів наявність обліку.

У рішенні йдеться: “Висновки фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, що виключає підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення”.

Ця справа демонструє, що навіть при формально активній діяльності ФОП може опинитися перед великими фінансовими ризиками через порушення правил обліку та документування товарів.