Реакція на скорочення західної допомоги: що чекає українських громадян у новому податковому пакеті?

Вітамін D відіграє важливу роль у роботі всього організму — від підтримки кісткової структури до зміцнення імунної системи та регуляції емоційного стану. Попри це, значна частина людей має його дефіцит, часто навіть не здогадуючись про проблему. Постійна втома, зниження концентрації, м’язова слабкість чи безпричинна пригніченість можуть бути сигналами нестачі цього життєво необхідного елемента.

Вітамін D називають «сонячним», адже основна його кількість синтезується в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Саме тому в осінньо-зимовий період, коли сонячних днів менше, ризик дефіциту зростає. Цей вітамін допомагає організму засвоювати кальцій і фосфор — основні мінерали для формування та зміцнення кісток, а також підтримує нормальну роботу м’язів і серцево-судинної системи.

Симптоми дефіциту можуть бути непомітні або маскуватися під інші проблеми. Людина, яка достатньо спить, але постійно відчуває втому й брак енергії, має підозру на низький рівень вітаміну. Також звертати увагу варто на тривалі тупі болі в кістках і м’язах, слабкість чи підвищену вразливість до травм — це часті супутники дефіциту. Певною підказкою може стати й помітне погіршення настрою: апатія, дратівливість або сезонні погіршення емоційного стану іноді пов’язані саме з браком «сонячного» вітаміну. Менш відомі, але помітні ознаки — підвищене потовиділення без явної причини або крихкість кісток з частими переломами, особливо якщо вони трапляються без сильного ушкодження.

Деякі люди ризикують більше: мешканці регіонів із малою кількістю сонячних днів, ті, хто довго перебуває в закритих приміщеннях, люди з темнішою шкірою, літні та пацієнти з хронічними розладами шлунково-кишкового тракту. Якщо ви помічаєте кілька симптомів або належите до груп ризику, розумно звернутися до сімейного лікаря і здати аналіз крові на 25-OH-вітамін D — це єдиний надійний спосіб з’ясувати, чи потрібна корекція.

Корекція залежить від результатів аналізу та рекомендацій лікаря. Вона може включати помірне перебування на сонці, зміну раціону на користь жирної риби і збагачених продуктів, а в окремих випадках — прийом препаратів вітаміну D у призначених дозах. Самостійно починати високі дози не варто: передозування теж шкідливе. Особливо важливо контролювати стан людей похилого віку, щоб уникнути падінь і переломів, а при наявності хронічних хвороб — узгоджувати будь-яку терапію з лікарем.

Після рішення уряду дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років за кордон українська ресторанна галузь зіткнулася з новими викликами. Представники бізнесу повідомляють про відтік персоналу, адже саме молодь становить значну частку працівників у сфері громадського харчування. Попри це, ресторатори наголошують: головна небезпека полягає не стільки у кадровому дефіциті, скільки у глибинних економічних проблемах, які можуть спричинити масове закриття ресторанів у найближчі місяці. Про це 29 вересня повідомила Економічна правда з посиланням на представників галузі.

За словами експертів, нині індустрія працює в умовах постійного зростання собівартості. Високі ціни на продукти, енергоносії та оренду приміщень створюють величезний тиск на бізнес. Додатково на ситуацію впливають низька купівельна спроможність населення та зниження відвідуваності закладів. У таких реаліях навіть найуспішніші ресторани ризикують втратити прибутковість.

За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.