Реальна ситуація із самовільними залишеннями військових частин у 2025 році

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Учора стало відомо, що провідний український баскетболіст, 26-річний захисник команди "Київ-Баскет" Вадим Заплотинський, потрапив у складну ситуацію. За повідомленням колишнього президента Федерації баскетболу Києва Макса Сергєєва, Заплотинський був затриманий під час спроби незаконного перетину кордону. Цю інформацію підтвердили ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Нагадаємо, Вадим Заплотинський намагався перетнути кордон у гірській місцевості на Буковині разом з іншими особами. Однак його плани спіткала невдача, коли прикордонна служба затримала його. Після затримання баскетболіста передали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), а пізніше він був переміщений до навчального центру десантно-штурмових військ.

Макс Сергєєв у своєму повідомленні коротко прокоментував ситуацію, вказавши, що Заплотинський спершу потрапив під виглядований відомий у кримінальних колах "гостинець" прикордонної служби, а потім став студентом навчального центру десантно-штурмових військ.

Важливо зазначити, що Вадим Заплотинський вважається одним із найвизначніших баскетболістів в Україні. Він отримав звання найкращого захисника у Суперлізі сезону 2023/24 і має значний внесок у успіхи своєї команди "Київ-Баскет", яка здобула третє місце у національному чемпіонаті. Заплотинський завжди відзначався своїм професіоналізмом і визнавався як ключовий гравець своєї команди не лише експертами, а й вболівальниками.

У висновку варто підкреслити, що справа з провідним українським баскетболістом Вадимом Заплотинським є серйозною та вимагає додаткового розгляду. Затримка на кордоні та його мобілізація відображають складні суспільні реалії та можливість втручання військових чиновників у сфери, що не пов'язані з військовою службою. Важливо, щоб дана ситуація була об'єктивно розглянута з урахуванням всіх аспектів, включаючи правові, спортивні та громадські інтереси. Також важливо врахувати досягнення Вадима Заплотинського у спорті та його значущість для українського баскетболу, щоб забезпечити справедливий та об'єктивний вирішення ситуації.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Ці будинки у Конча-Заспі, які належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрєєву Андрію та його родині, стали об'єктом пильної уваги громадськості. Із занепокоєнням розглядаються обставини придбання цієї нерухомості, зокрема з урахуванням того, що будинки знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідаючи містобудівній документації. В київській поліції розпочато кримінальне провадження за фактом захоплення та забудови цієї території елітними будинками. Статус кваліфікації злочину — шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу.

У ході розслідування виявлено, що першочерговий власник дитячого оздоровчого комплексу, ЗАТ "Київгума", опинився під ударом справи про банкрутство, після чого призначено управителя, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об’єкти на території комплексу. Ці дії сприяла особливо спритна взаємодія з вищими керівниками правоохоронних органів, зокрема заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представниками Офісу Генерального прокурора. За таку "допомогу" прокурор Андрєєв Андрій Васильович був нагороджений двома будинками, однак, за непідтвердженими даними, за значно заниженою ціною, відповідно до згаданої вище суми.

Попри намагання правоохоронців провести розслідування та навіть накласти судовий арешт на зазначену нерухомість, вони стикалися з опозицією з боку прокурора Київської місцевої прокуратури, який не підтримав передачу майна до арешту. Замість цього, прокурор Андрєєв разом із дружиною активно здійснюють ремонт в заарештованих будинках і висловлюють подяку за це друзям у правоохоронних органах.

Хоча новий власник і його колеги намагаються звернути увагу громадськості на позитивні сторони свого майбутнього мешкання, на них уже накладено підозру щодо можливого незаконного збагачення. Наразі Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державне бюро розслідувань (ДБР) активно проводять перевірку відповідно до фактів можливого недостовірного декларування та незаконного збагачення прокурора Андрєєва. Таким чином, замість запрошення на новосілля, прокурор може очікувати запрошення до слідства.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на серйозні порушення законодавства та етичних норм з боку прокурора Андрія Андрєєва та його співробітників. Наміри та дії, спрямовані на незаконне володіння та експлуатацію нерухомості на території дитячого оздоровчого комплексу, свідчать про систематичне порушення правопорядку та доводять недостойність посади прокурора.

Зокрема, у статті зазначено факти використання службового становища для особистої вигоди, включаючи сприяння у незаконній забудові та приховування фактів, які можуть стати підставою для кримінального переслідування. Такі дії підривають довіру до правоохоронних органів та негативно впливають на рівень демократії та правової державності в Україні.

Важливо відзначити, що вислідженням цієї справи зараз займаються Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань, що свідчить про серйозність порушень та бажання забезпечити правосуддя та відповідальність за вчинені злочини.

Остаточні рішення та наслідки цієї справи будуть визначені в ході подальшого розслідування та судового процесу. Однак, вже зараз можна стверджувати, що такі вчинки є неприпустимими для представників правоохоронних органів і вимагають суворого покарання відповідно до закону.

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.