Реальна ситуація із самовільними залишеннями військових частин у 2025 році

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Останнім часом у Києві та Київській області дедалі частіше фіксують падіння якості повітря. Раніше столицю України навіть було визнано лідером у світовому рейтингу забруднення повітря з індексом 176 AQI. Уранці 29 вересня моніторингові групи знову зафіксували падіння якості повітря в Київській області.

Згідно з даними SaveEcoBot, станом на 8:00 29 вересня якість повітря в столиці та Київській області впала в 5-6 разів. При цьому лідером із забруднення називають Броварський район Київської області, столиця в рейтингу перебуває на другому місці. Згідно з індексом якості атмосферного повітря рівень забруднення був “помаранчевим” у таких населених пунктах:

Як пише Obozrevatel, у кількох інших містах регіону та селах повідомляють про помітну задимленість і запах гару, який відчувають місцеві жителі. Деякі моніторингові групи також повідомили про те, що з області на Київ насуваються “дивні хмари”, нібито в місті очікується високий рівень задимленості. Утім, інші спростовують цю теорію, попереджаючи, що поява хмар пов’язана зі “звичайною дощовою осінньою погодою”, а не погіршенням якості повітря.

Зазначимо, що раніше КМВА прокоментували тимчасове погіршення повітря на Київщині: причиною смогу в столиці та регіоні назвали пожежі в екосистемі Київської області та зміну напрямку вітру. Місцевим жителям також порадили відстежувати якість повітря та радіаційний фон у столиці та регіоні за допомогою застосунку “Київ Цифровий” або SaveEcoBot.

На жаль, немає універсального способу захиститися від смогу та задимлення під час перебування на вулиці, проте експерти все ж таки дали кілька порад:

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У 2023-2024 роках ПАТ «Центренерго» уклало кілька договорів на поставку вугілля з компаніями ТОВ «Енерго Ресурс Груп», ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг», і ТОВ «Глобал Софт Україна». Усі угоди передбачали постачання вугілля з базовою ціною 5076 грн за тонну з урахуванням ПДВ. Однак слідство встановило, що замість якісного вугілля постачали продукцію невідомого походження без належної перевірки.

Виручені кошти перераховувалися на рахунки підставних фірм, знімалися готівкою і розподілялися між учасниками схеми. Наприклад, компанія «Енерго Ресурс Груп» закуповувала вугілля у фірм, які займалися зовсім іншими видами діяльності, зокрема, торгівлею автомобілями.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами підрядників «Центренерго» впродовж 2023-2024 років використовуються реквізити фіктивних підприємств як передоплати за вугілля з метою їхнього подальшого переведення в готівку, штучного створення первинних бухгалтерських документів.

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

Українці виявили свою активність та важливість питання, виславши петицію до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула підтримку 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. У контексті цієї ініціативи виникає пропозиція від ініціаторів щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво порівняти цей успіх з попереднім досвідом: подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Треба зазначити, що ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, а отже, чекає на вирішення питання. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні державної політики.

Висновки до статті свідчать про значний рівень активності та зацікавленості громадян України у вирішенні питань, що стосуються публічного сектору. Петиція, що зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, вказує на загальну підтримку ідеї мобілізації правоохоронців та державних службовців. Порівнявши з іншими ініціативами, можна зробити висновок про активізацію громадянського суспільства та зміну у підході до влади: подібні петиції набирають підтримку швидше, що свідчить про зростання довіри до громадських ініціатив та бажання громадян брати активну участь у формуванні державної політики.