Реформа оцінювання інвалідності та нові виклики для військовослужбовців: підсумки парламентського круглого столу

Аналітики українського проєкту з відкритих джерел інформації (OSINT) DeepState повідомляють, що російські війська провели військову операцію і здійснили окупацію населеного пункту Іванівка, що розташований на Куп'янському напрямку в Харківській області. Ця невтішна новина була оприлюднена через Telegram-канал DeepState і стала об'єктом пильної уваги як українських, так і міжнародних спостерігачів.

За даними аналітиків, наразі село перебуває під повним контролем російських військ. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.

Захоплення Іванівки стало можливим після того, як наприкінці квітня російські війська зайняли села Кислівка і Котлярівка, розташовані за кілька кілометрів на південь від Іванівки.

Іванівка – це село в Куп’янському районі Харківської області, яке було окуповане російськими військами на початковому етапі повномасштабного вторгнення. У першій половині січня 2023 року село було деокуповане українськими військовими під час контрнаступальної операції в Харківській області восени 2022 року.

До повномасштабного вторгнення населення села становило 135 осіб.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

Міністерство цифрової трансформації презентувало звіт про досягнення Армії дронів протягом 2023 року. Україна стала лідером у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), з 200 компаній, що спеціалізуються на цій сфері. З початку війни кількість таких компаній зросла, а 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, що відзначає значний прогрес порівняно з минулим роком.

Міністр цифрової трансформації, Михайло Федоров, підкреслив, що виробництво дронів значно зросло, досягаючи десятків тисяч щомісяця, порівняно з минулим роком, коли вироблялося лише близько 100 дронів за місяць. Уряд встановив цілі на 2024 рік, спрямовуючи увагу на прозорі закупівлі через Прозоро та спрощення виробництва боєприпасів для приватних компаній.

Українські війська вже успішно використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На наступний рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, і Михайло Федоров впевнений, що ця цифра буде перевищена завдяки постійному розвитку та підтримці української індустрії дронів.

Україна виявилася на передовому ряді у виробництві безпілотних літальних апаратів (БпЛА), збільшивши кількість компаній, що спеціалізуються на цій сфері до 200. Протягом 2023 року кількість вироблених дронів значно зросла, а прозорі закупівлі та спрощення процесу виробництва боєприпасів надали імпульс для подальшого розвитку цієї галузі. Українські війська вже використовують різноманітні типи дронів для нагляду та захисту. Заплановане виробництво мільйона БпЛА на наступний рік свідчить про впевненість у подальшому розвитку та зміцненні української армії.