Вівторок, 1 Вересня, 2026

Реформа військової служби в Україні: нові виплати до 400 тисяч гривень

Важливі новини

В Україні зросла кількість нових бізнесів попри збільшення податків

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

Віталій Кличко про родину, дітей та стосунки з колишньою дружиною

Мер Києва Віталій Кличко рідко дає інтерв'ю на особисті теми, але цього разу зробив виняток і поділився відвертими роздумами про свою родину, дітей та стосунки з колишньою дружиною Наталією Єгоровою. Після понад 25 років спільного життя, у 2022 році подружжя офіційно розлучилося, однак обидва зберігають конструктивні та дружні відносини. Віталій підкреслює, що найголовніше для нього – це забезпечити добробут та щастя своїх дітей, тому вони з Наталією продовжують разом працювати на благо їхнього виховання та розвитку.

Старший син Віталія, Єгор, який зараз має 25 років, є випускником престижної Лондонської школи економіки (LSE). Після завершення навчання він не зупиняється на досягнутому і планує продовжити свою освіту. Віталій Кличко відзначає, що хоча він гордиться досягненнями сина, однак радить йому уникати політичної кар'єри. На думку мера Києва, Єгор має набагато більше можливостей для реалізації себе у мирних сферах, де перспективи розвитку більш сприятливі та менш ризиковані. Віталій зазначає, що хоче, щоб син мав можливість вибору, який дозволить йому працювати в мирному та безпечному середовищі, і не обмежуватися лише політичною діяльністю.

Молодший син Максим, 20 років, активно займається спортом — нині грає в баскетбол у команді в Україні. Кличко не виключає, що Максим може повернутися до України для подальшого розвитку спортивної кар’єри та бачить у цьому природний розвиток сімейних спортивних традицій.

Дочка Єлизавета-Вікторія також залишається у центрі уваги сім’ї; батьки наголошують на важливості збереження балансу між публічним життям і приватним вихованням дітей.

Мер підкреслив, що рішення про розлучення не змінило їхню спільну відповідальність щодо виховання дітей: ексдружина і він підтримують зв’язок та координують питання, які стосуються освіти й майбутніх планів синів і доньки. За словами Кличка, сімейні цінності й підтримка один одного залишаються пріоритетом попри зміни в особистому житті.

Ольга Фреймут у Лісабоні: рідкісна фотосесія з молодшою сестрою

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Навчання як інструмент відстрочки: чому в Україні різко зросла кількість студентів старших за 25 років

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

Підозра колишньому заступнику начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та його родичці

Правоохоронні органи заочно оголосили підозру Денису Галушку, який раніше обіймав посаду заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також матері його дружини. Їх звинувачують у низці тяжких правопорушень, зокрема в незаконному збагаченні, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та поданні недостовірних відомостей у деклараціях.

За даними слідства, суми та об’єкти майна, що опинилися у власності підозрюваних, не відповідають офіційним доходам членів родини, що стало підставою для розслідування. Паралельно перевіряється походження коштів та майна, щоб встановити факти можливої легалізації незаконних доходів.

За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

Український уряд готує масштабну реформу військової служби, яка стане однією з найзначніших змін з моменту початку російського вторгнення. Міністерство оборони разом із Кабінетом Міністрів у найближчі тижні планують ознайомити громадськість із новою моделлю служби, яка передбачає підвищення грошового забезпечення для військових, запровадження контрактів з чітко визначеними термінами та нові механізми мотивації для солдатів на передовій.

Про це 12 червня повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час виступу у Верховній Раді. Вона зазначила, що уряд разом із Міноборони завершує підготовку комплексної реформи, яка має суттєво модернізувати українську армію. "Зараз ми обчислюємо, як збалансувати бюджет, щоб забезпечити безперервність цих виплат у наступні роки," – підкреслила вона.

Очікується, що деталі нової системи стануть відомими вже найближчим часом. Це дозволить зрозуміти остаточний формат контрактної служби, рівень зарплати та механізми демобілізації для різних категорій військовослужбовців.

Деякі аспекти реформи вже були представлені представникам парламентського комітету з національної безпеки. Серед основних нововведень – значне підвищення базового грошового забезпечення для військових до 30 тисяч гривень, введення диференційованої системи виплат залежно від посади та спеціальності, а також нові контракти з визначеними термінами служби.

Особливу увагу приділять піхотним підрозділам, що несуть найбільше навантаження на фронті. За попередніми розрахунками, їх грошове забезпечення може коливатися від 250 до 400 тисяч гривень, залежно від виконуваних завдань та рівня ризику.

Не менш важливим є встановлення конкретних термінів служби, що стало предметом численних обговорень. У Міноборони наголошують, що нова система має забезпечити чіткі правила проходження служби, механізми ротації та перспективи демобілізації. Розглядаються контракти на 10, 14 або 24 місяці з гарантованими умовами звільнення після завершення терміну.

Запровадження нової системи виплат створить суттєвий фінансовий тиск на державний бюджет, адже сектор безпеки та оборони вже зараз є найбільшою статтею видатків країни. Прем'єр-міністерка зазначила, що уряд активно працює над пошуком фінансових ресурсів для нових стандартів грошового забезпечення на найближчі роки.

Перший етап реформи може стартувати вже незабаром після затвердження з парламентом та Генеральним штабом. Частина змін може бути реалізована через постанови Кабінету Міністрів, для інших знадобляться зміни до законодавства. Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що трансформація умов служби є одним з ключових пріоритетів для оборонного відомства в 2026 році.

Наступні тижні можуть стати визначальними для української армії, оскільки реалізація анонсованих змін принесе нову систему оплати праці та зрозумілі правила проходження служби, на які чекають як солдати, так і суспільство.

Останні новини