Реконструкція біля станції метро “Академмістечко”: новий ТРЦ та підземні переходи — що це змінить для киян?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Роман Ф., киянин, який проходить ВЛК, отримав повідомлення на телефон, що його повістка очікує на поштовому відділенні. Але вже коли він дійшов до пошти, виявив, що конверт був відкритим, а адреса на ньому — помилкова. Ще один чоловік із Хмельниччини отримав свою першу повістку від військкома без попередження, попри те, що намагався оформити відстрочку через догляд за інвалідом. В результаті, і він, і Роман Ф. знову отримали повістки на пошті, знову з вимогою оновити дані в ТЦК.

Ці ситуації є не поодинокими, і часто виникають через недосконалу організацію процесу доставки повісток поштою. Народний депутат Ігор Фріс попереджав про можливі колапси у системі, коли доставка або неналежне оформлення повісток може призвести до серйозних наслідків, таких як кримінальні провадження за неявку особи до ТЦК.

Поштарі повинні доставляти повістки особисто, а у разі відсутності адресата — залишати повідомлення або зв’язуватися з ним телефоном. Якщо людина не забере повістку протягом трьох днів, лист повертається до ТЦК. Але як показує практика, процедура часто порушується: поштарі не завжди здійснюють дзвінки або залишають повідомлення, а деякі повістки взагалі опиняються не у відповідних скриньках.

Ситуація ускладнюється тим, що часто одразу надсилаються кілька повісток на різні адреси чи до різних відділів ТЦК, через відсутність загальної бази даних. В результаті, навіть коли повістка була вручена на одному місці, інша може бути надіслана на місце реєстрації. Така неорганізованість може призвести до виникнення юридичних проблем для військовозобов’язаних.

Адвокати зазначають, що повістки повинні бути надіслані лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення, інакше процес визнання її врученою може викликати правові труднощі. У той же час нові постанови Кабміну нещодавно затвердили оновлену форму повісток, яка тепер має юридичну силу незалежно від того, чи була вона сформована вручну або через реєстр.

Але, попри всі зміни та нововведення, процес вручення повісток по суті ще не належно налагоджений. За словами адвокатів, проблема полягає у відсутності належної координації та контролю з боку органів, які відповідають за доставку повісток, а також у тому, що навіть високопосадовці не можуть зрозуміти, як цей процес працює на практиці.

У підсумку, хоча нові правила здаються простими і логічними, реальна ситуація на місцях доводить, що система доставки повісток за допомогою пошти потребує значних вдосконалень.

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.