П’ятниця, 16 Січня, 2026

Рекордний обсяг експорту агропродукції України через Український коридор: 25 мільйонів тонн

Важливі новини

Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

У КМДА — нові призначення після корупційних скандалів: Кличко змінює керівників ключових департаментів

У Київській міській державній адміністрації відбувається масштабне кадрове оновлення, пов’язане з низкою корупційних розслідувань, які останні місяці супроводжували роботу окремих підрозділів. Розпорядженням №434 міський голова Віталій Кличко звільнив одразу кількох високопосадовців і призначив тимчасових виконувачів обов’язків. Одним із перших був звільнений Руслан Світлий — директор Департаменту соціальної політики. Новим тимчасовим керівником призначено його заступника Макса […]

Нові правила мобілізації та військової підготовки запрацювали з 1 травня

З 1 травня 2025 року в Україні починають діяти важливі нововведення щодо мобілізації громадян, а також вводяться зміни для деяких категорій мобілізованих. Зокрема, це стосується військовозобов’язаних, які мають обмеження за станом здоров’я, нових типів відстрочок і базової військової підготовки. Хто підлягає мобілізації з 1 травня? З початком травня у військо будуть призивати чоловіків віком від […]

Російські війська готуються до штурму Харьківської області

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Для посилення своїх штурмових можливостей російські командири залучили додаткові підрозділи загону “Шторм” 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії. Російські війська активно готуються до масованого наступу: зокрема, вживають заходи з логістичного забезпечення та зосереджують сили на ключових позиціях у місті.

Зокрема, у Вовчанську ворог планує штурмові дії у кварталі багатоповерхової забудови та в районі Агрегатного заводу. Українські військові активно протидіють цьому наступу, завдаючи ударів по ворожій техніці та інфраструктурі. За останню добу українські воїни знищили або пошкодили 56 одиниць озброєння та військової техніки, включаючи танк, броньовані бойові машини, артилерійські системи, автомобілі, спеціальну техніку та безпілотники. Крім того, було ліквідовано 67 укриттів особового складу противника, стартовий майданчик запуску безпілотних літальних апаратів та місця зберігання боєкомплекту.

Марічка з “Тіней забутих предків” відмовилась говорити українською

Українська акторка Лариса Кадочникова, яка стала легендою кіно завдяки ролі Марічки у фільмі “Тіні забутих предків”, опинилася в центрі скандалу через свою мовну позицію. Під час церемонії нагородження премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова в Будинку кіно 87-річна артистка відмовилася говорити українською мовою, що викликало хвилю обурення в суспільстві. На церемонії Кадочникова почала […]

The post Марічка з “Тіней забутих предків” відмовилась говорити українською first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Новини з Офісу Президента приносять гармонію та впевненість: Україна на шляху успіху у відновленні роботи портів. Це відновлення привело до значного збільшення надходжень до державного бюджету та спрощення кордонних процедур з Європейським Союзом. З вересня минулого року, коли морський коридор знову відкрився, 1300 суден покинули порти великої Одеси, перевозячи понад 36 мільйонів тонн вантажів, основними серед яких були зерно та металургійна продукція. Наша країна продовжує зростати: наразі на підході до портів очікується понад 130 суден, які готові експортувати близько 4 мільйонів тонн продукції.

Протягом 7 місяців роботи Українського коридору, 1286 суден вивезли понад 36 мільйонів тонн вантажів, з яких 25 мільйонів тонн становить продукція українських аграріїв. Цю інформацію підтверджує пресслужба Адміністрації морських портів України. І наразі на підході до портів Одеса, Чорноморськ та Південний чекає нас ще більше можливостей: 135 суден, які збираються експортувати 4 мільйони тонн вантажів.

“Український коридор стає ключовим логістичним шляхом, успішна робота якого є результатом спільних зусиль нашої держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди”, — підкреслив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури, Олександр Кубраков.

Україна відновила роботу своїх портів, що призвело до значного збільшення обсягів експорту агропродукції та інших товарів через морський коридор. Наразі країна має потужності для ефективного перевезення вантажів, що сприяє збільшенню доходів до бюджету та спрощенню торговельних процедур з міжнародними партнерами. Успішна робота Українського коридору є результатом спільних зусиль державних та військових структур, а також всієї морської інфраструктурної команди. Такі позитивні тенденції свідчать про потенціал України в сфері морського транспорту та логістики і сприяють зміцненню позицій країни на світовому ринку.

Останні новини