Reuters знову проігнорував вимоги української влади щодо зйомок у Києві

У ніч на 24 лютого розгорнулася спеціальна операція, в якій взяли участь співробітники Служби безпеки України та української військової розвідки, спрямована на удар по Новолипецькому металургійному комбінату. Цей комбінат є одним з ключових об’єктів у металургійній сфері Росії, відіграючи важливу роль у військово-промисловому комплексі країни та виконуючи значну кількість державних замовлень. Сировина, що виробляється на цьому підприємстві, є критичною для виробництва ракет, артилерії та безпілотників. Атака була розпочата за допомогою безпілотників, які завдали ударів по установках для первинного охолодження неочищеного коксового газу. Це призвело до спалаху масштабної пожежі та евакуації всього персоналу. Пошкодження цих установок призведе до припинення виробництва на тривалий період. Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху Володимиру Лісіну, який є близьким до диктатора Володимира Путіна та входить до трійки найбагатших людей Російської Федерації. До нещодавнього часу завод виробляв сировину для компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

• Спеціальна операція, проведена у ніч на 24 лютого співробітниками Служби безпеки України та української військової розвідки, була спрямована на удар по Новолипецькому металургійному комбінату.

• Новолипецький металургійний комбінат виконує важливу роль у військово-промисловому комплексі Росії, забезпечуючи значну кількість державних замовлень і виробляючи сировину для ракет, артилерії та безпілотників.

• Удар по установках для первинного охолодження неочищеного коксового газу призвів до спалаху масштабної пожежі та евакуації персоналу, що може призвести до припинення виробництва на тривалий період.

• Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху Володимиру Лісіну, близькому до диктатора Володимира Путіна, і грав ключову роль у постачанні сировини для російських компаній, що займаються розробкою ядерної зброї та балістичних ракет.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.