РФ нарощує виробництво і модернізує «шахеди» для масованих ударів по Україні

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

«Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.