РФ вдарила по житловому кварталу Запоріжжя: кількість поранених зросла до п’яти

Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні. Згідно з його щорічною декларацією за 2022 рік, подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали соціальну допомогу, а потім переїхали до США, де також отримали статус біженців і соціальну підтримку. Деталі подорожі свідчать, що дружина Шабуніна разом з дітьми виїхала в Чехію після початку конфлікту, де отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року. У липні того ж року вони переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання. Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду в розмірі 74 тисяч гривень. По прибуттю до США, вона отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту в сумі 48 500 гривень. Варто зауважити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

• Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні.

• За даними його декларації за 2022 рік, сім'я отримала соціальну допомогу як у Чехії, так і в США, де їхнє проживання було безкоштовним.

• Подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року, а пізніше переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання.

• Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду, а по прибуттю до США отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту.

• Варто відзначити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дозвіл на викиди шкідливих речовин ТОВ “АДМ” буде зупинений. Тобто 4 жовтня він був опублікований на сайті Київської міської державної адміністрації. Протягом 10 днів у підприємства є вимога зупинитися

Також він пояснив чому цього не було зроблено раніше.

На жаль Департамент захисту довкілля не має повноважень перевіряти підприємства. Так, ми отримували сотні скарг, але фактично у нас єдиний орган, який здійснює перевірку суб’єктів дотримання вимог екологічно законодавства – це державна екологічна інспекція. Тільки після їх перевірки, коли були встановленні порушення… Як тільки ми отримаємо припис на зупинку дозволу, цей дозвіл буде зупинений. Такий припис надійшов і ми оперативно забезпечимо підготовку відповідного розпорядження і в п’ятницю воно було опубліковано

4 жовтня Олександр Возний повідомляв, що впродовж тривалого часу Департамент отримував численні скарги киян на діяльність ТОВ “АДМ”, розташованого за адресою вул. Сирецька, 33. Громада скаржиться на сморід уночі та неможливість спати з відкритими вікнами через погане повітря та запах.

КМДА повідомляла, що у Києві станом на ранок 7 жовтня рівень забрудненості повітря дуже низький.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.