Рідна мати Миколи Тищенка торгує шкарпетками біля метро

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

У одному з дворів житлового комплексу в Києві журналісти звернули увагу на автомобіль Maserati Quattroporte Sport GT п’ятого покоління. Цей колись розкішний італійський седан, який славиться потужним двигуном від Ferrari, сьогодні виглядає занедбаним і покинутим. Автомобіль, який раніше привертав увагу своєю елегантністю та витонченістю, тепер стоїть під відкритим небом, не привертаючи до себе ані захоплених поглядів, ані турботи з боку власника.

На момент покупки його ціна перевищувала $112 000. Це одна з рідкісних модифікацій Quattroporte, відома серед автолюбителів як “розумний суперкар”. Машина обладнана 4,2-літровим V8 від Ferrari потужністю 400 к.с., який дозволяє розганятися до 100 км/год за 5,2 секунди та досягати швидкості 275 км/год.

У комплектації цього екземпляра — салон зі шкірою та карбоном, адаптивна підвіска, 20-дюймові диски та потужні гальма. Та нині замість символу статусу авто стало прикладом занепаду: подряпини, спущені колеса та відсутні номери.

Експерти висувають кілька версій. Найбільш імовірна — втеча власника за кордон під час початку війни. Також розглядається варіант кримінальних обставин — Maserati цієї серії в Україні одиниці, і воно могло бути конфісковане у межах справ або корпоративних конфліктів. Ще одна версія — банкрутство власника: щорічне утримання такого авто коштує $15–20 тисяч.

Подібні історії в Києві не рідкість: Mercedes, Porsche та BMW роками гниють на подвір’ях, а деякі згодом розбирають на запчастини. Двигун Ferrari V8 від Maserati може окремо коштувати $15–20 тисяч.

Для цього Quattroporte Sport GT існує три сценарії: повернення власника й відновлення (вартістю $20–30 тисяч), утилізація як покинутого транспорту або розбирання на запчастини.