Вівторок, 3 Березня, 2026

Рідна мати Миколи Тищенка торгує шкарпетками біля метро

Важливі новини

В Україні за дрібні крадіжки каратимуть лише штрафами

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

Через війну українські жінки опановують “чоловічі” спеціальності

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.

Екс-голову Верховного суду Князєва затримали поблизу кордону з Румунією

Правоохоронні органи повідомили про резонансну подію — затримання колишнього очільника Верховного суду України Всеволода Князєва. Інцидент стався на Закарпатті, в безпосередній близькості до державного кордону з Румунією.

Екс-голова Верховного суду Князєв вийшов із СІЗО в січні під заставу у 8 млн гривень.

Князєв їхав в авто Volkswagen із номером АО1794YA як пасажир.

Наразі Князєв перебуває у відділі прикордонної служби “Солотвино”. Уточнюють мету його перебування поблизу державного кордону та перевіряють версію про можливу спробу незаконного перетину кордону України.

Адвокат Всеволода Князєва, коментуючи його затримання, повідомив, що екс-голова Верховного суду прямував до санаторію на Закарпатті.

“Питань від прокурорів САП і детективів НАБУ до Князєва щодо цієї ситуації немає”, – резюмував він.

Кримінальне провадження щодо київського банку “3/4”

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

Мобілізація: Від Петиції до Дії – 25 Тисяч Голосів За 3 Дні

Петиція, що скерована до президента, набрала 25 тисяч голосів за лише три дні. У ній закликається до мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери. Це свідчить про загальний інтерес та важливість питання для громадян.

Особливу увагу заслуговує пропозиція ініціатора петиції щодо пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил після розпочаття повномасштабної війни. Це може забезпечити швидке відновлення та підсилення державних структур у разі загрози національній безпеці.

Цікаво порівняти цю ситуацію зі схожими ініціативами. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому з допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Важливо відзначити, що ця петиція перебуває на розгляді президента протягом 4,5 місяців.

Порівнюючи обидві ситуації, можна побачити зростання активності та зацікавленості громадян у важливих питаннях державного управління. Якщо раніше на підтримку подібних ініціатив потрібно було витратити значно більше часу, тепер, завдяки доступності та швидкості мобільних технологій, петиції набирають голоси за лічені дні, навіть з урахуванням необхідності авторизації.

В осінньому періоді 2023 року українці можливо не віддавали належної уваги мобілізації чиновників, але тепер зрозуміло, що національна безпека та ефективне функціонування державних органів є надзвичайно важливими для кожного громадянина.

Українські громадяни виявляють все більший інтерес до питань державного управління та національної безпеки, що відображається у підтримці петицій та ініціатив, спрямованих на мобілізацію державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери. Швидкість набору голосів у підтримку таких ініціатив свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні державної політики.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи вимагали значно більше часу для збору необхідної кількості голосів, сьогодні цей процес стає більш доступним та ефективним завдяки використанню онлайн-платформ та соціальних мереж. Таке активне спілкування громадян з владою вказує на перехід до більш демократичного та відкритого суспільства.

Важливим є також виявлення готовності до сприяння демобілізованим військовослужбовцям у їхньому поверненні до цивільного життя через пріоритетний прийом на роботу в державні та комунальні структури. Це сприяє забезпеченню належного соціального захисту та інтеграції ветеранів у громадське життя.

Загалом, зростання зацікавленості громадян у питаннях державного управління та національної безпеки є позитивним явищем, що свідчить про поступове зміцнення демократичних цінностей та громадянської активності в Україні.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Жанна Тищенко – рідна матір одіозного народного депутата Миколи Тищенка. Про те, що жінка доживає життя у злиднях, вже неодноразово писали ЗМІ. В молодості вона працювала фотографом в радянському будинку побуту, яким керував її чоловік. Та пізніше у Жанни Тищенко, за інформацією журналістів, діагностували шизофренію. З того часу син не підтримує з нею жодних контактів та зовсім не допомагає.

“Я теж фотокореспондент і папараці”, – заявляє жінка в білій футболці кореспондентам, які розшукали її біля метро “Мінська”.

Про себе жінка каже, що “Коліна мама бізнесмен, я п’ятдесят років в бізнесі”. Що це за бізнес, пам’ятають кияни – зокрема ті часи, коли Жанна Анатоліївна “кришувала” ромів на місцевих ринках.

Тепер вона прямо з землі намагається продавати шкарпетки та засушені букети. Медичний діагноз пояснює її нестандартну поведінку. Жанна Анатоліївна називає свого сина військовим та виправдовує побиття екс-бійця “Кракена” в Дніпрі.

Розповідь про свій бізнес Жанна Тищенко перериває скаргами на місцевих підлітків, які заважають працювати.

“Ось, зацініть цих вилупків, яких хтось посилає, щоб вони мене ображали”, – зазначає мати Тищенка.

Далі “Коліна мама” входить в азарт і вже відверто агресивно нападає на уявних “ворогів” нардепа Тищенка. В її голові це чомусь жінки.

Та попри все, Жанна Тищенко продовжує захищати сина. Під палючим сонцем, в жалюгідному стані, хвора жінка все ж запевняє, що Микола їй нібито допомагає.

“Я знаю, що Коля завжди прав, завжди. Він дуже умна, досвідчена людина і щоби не зробив, це все правильно”, – додала вона.

Останні новини