Рік минув від підриву Каховської ГЕС, найбільшої техногенної катастрофи десятиліття

Родичі колишнього радника голови Фонду державного майна Андрія Гмиріна протягом 2021–2023 років інвестували щонайменше 14 мільйонів доларів у елітну нерухомість у Дубаї. Ці покупки викликали суспільний резонанс, адже збіглися за часом із розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де Гмирін зазначався як один із ключових учасників схем.

Журналістські розслідування підкреслюють, що найбільш значні придбання відбувалися вже після того, як детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним разом із тодішнім керівником Фонду держмайна Дмитром. Така синхронізація викликала питання щодо джерел фінансування та можливого використання незаконно отриманих коштів для придбання активів за кордоном.

Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Деталі арешту Під обмеження потрапила готівка в сумі 5 051 950 гривень, 5 113 300 доларів та 301 060 євро. Під час обшуків у будинку і робочому кабінеті Тетяни Крупи було вилучено не тільки гроші, але й цінні речі, документи та інші предмети розкоші, що викликають питання. Серед них — документи на будівництво п’яти будинків, договори купівлі-продажу земельних ділянок, дві коробки з ювелірними виробами та брендовані прикраси.

Суд також наклав арешт на електронні пристрої, включаючи ноутбук, телефон, кілька флеш-накопичувачів, а також роздруковані декларації Крупи за останні три роки. У судових документах згадується, що під арешт потрапила і проєктна документація будівництва дискоклубу в парку імені Чекмана.

Корупційний скандал і наслідки Корупційні підозри навколо Крупи та її сина Олександра, котрий займав керівну посаду в місцевому Пенсійному фонді, виникли ще на початку жовтня цього року, коли правоохоронці виявили понад 6 мільйонів доларів у ході обшуків. Вже 7 жовтня Печерський районний суд Києва обрав для Крупи запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб, з можливістю внесення 500 мільйонів гривень застави.

Згідно з останніми деклараціями, доходи Крупи значно нижчі, ніж виявлені суми готівки. За місцем основної роботи вона отримала 597 300 гривень за рік, однак слідчі знайшли 39 земельних ділянок та електростанції у власності її родини.