Рік минув від підриву Каховської ГЕС, найбільшої техногенної катастрофи десятиліття

Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський розпорядився звільненням Сергія Шефіра з посади першого помічника. Ця посада була довірена Шефіру з травня 2019 року. Указ про це був опублікований на офіційному сайті президента 30 березня. Сергій Шефір був відомий як один із найближчих радників президента Зеленського, будучи його особистим другом з часів юності та в період спільної роботи у "Студії Квартал-95". Наразі причини звільнення залишаються невідомими. Нещодавно президент Зеленський провів значні зміни у своєму оточенні, звільнивши кілька осіб, які працювали з ним ще з 2019 року. Одним з таких випадків було звільнення секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова. Його місце зайняв Олександр Литвиненко. Крім того, були звільнені два заступники голови Офісу президента Андрія Єрмака – Олексій Дніпров і Андрій Смирнов, замість них були призначені Олена Ковальська та Ірина Мудра. Сергій Шефір теж опинився серед цих змін. Журналісти вважають, що це рішення може бути пов’язане з впливом голови Офісу президента. Незважаючи на те, що після замаху на нього у 2021 році, Шефір відійшов від активної участі в політиці та втратив деякі зв’язки, зокрема з олігархами, він залишався важливою фігурою в кругах президента. Сергій Шефір, 59-річний віком, має багату спільну історію з Володимиром Зеленським. Обидва вони народилися у Кривому Розі і спільно писали жарти для різних команд КВН, включаючи "95-й квартал", який став улюбленою командою майбутнього президента. Сергій Шефір розвивався у кінопродюсера та сценариста, а його спільний з Зеленським бізнес "Квартал 95" став важливим активом.

Хоча в заслугах Сергія Шефіра були й власні амбіції стати головою адміністрації президента, він завжди віддавав перевагу кваліфікованій та компетентній особі у цій посаді. Він неодноразово наголошував на тому, що для успішного виконання обов'язків голови адміністрації необхідна "добре підкована юридична людина". На протязі своєї роботи в офісі президента, Шефір підтримував тісні контакти з великим бізнесом як в Україні, так і за кордоном. Він акцентував увагу на важливості залучення інвесторів, які не лише вкладають свої кошти, але й отримують стабільні дивіденди від інвестицій у країну. Це стратегічне спрямування на розвиток економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату підтверджувало важливість роботи Шефіра у залученні потенційних інвесторів для подальшого розвитку України.

У висновку можна зазначити, що звільнення Сергія Шефіра з посади першого помічника президента України Володимира Зеленського є важливою подією в політичному житті країни. Ця подія свідчить про значні зміни у керівництві президентської адміністрації та можливі реструктуризації в самому оточенні президента. Варто відзначити, що причини цього кроку залишаються невідомими, але можуть бути пов'язані з стратегічними розрахунками та переглядом пріоритетів у роботі президентської команди. Також важливою є роль Сергія Шефіра у залученні інвестицій та співпраці з бізнесом, що відображається у відомостях про його діяльність в офісі президента. В цілому, ця подія має потенціал вплинути на подальший курс української політики та економіки, тому варто уважно спостерігати за подальшими розвитками в цьому напрямку.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Відомо, що AI-PBS-350 являє собою малогабаритний турбореактивний двигун, який важить 51 кг та має тягу у 3400 Н. За словами спеціалістів, його можна використовувати для крилатих ракет та БПЛА.

Але про яку саме зброю йде мова? Спеціалісти звертають увагу на тягу, яка може вказати на злітну вагу того чи іншого виробу.

У якості прикладу вони наводять американську крилату ракету AGM-158 JASSM, яка має злітну вагу близько 1000 кг. Цей виріб використовує двигун Teledyne CAE J402-CA-100, який має тягу близько 2900 Н.

У той же час, для ракети Tomahawk зі злітною вагою 1300 кг використовують двигун F107-WR-402 з тягою 3100 Н. Таким чином, новий двигун можна буде використовувати саме для зброї такого класу.

Втім, можна не обмежуватись крилатими ракетами. На користь цього говорить приклад норвезької протикорабельної ракети середньої дальності NSM, яка важить трохи більше 400 кг та має доволі потужний двигун Microturbo TRI-40 з тягою від 2500 Н до 3300 Н.

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.