Рінат Ахметов – єдиний українець у рейтингу найбагатших людей світу за версією Bloomberg

Українське правоохоронне відомство, а саме Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вживають рішучих заходів у боротьбі з корупцією на всіх рівнях влади. Найсвіжіший приклад цього — подання до суду справи проти народного депутата України від фракції "За майбутнє", Сергія Лабазюка. Його звинувачення стосуються надання неправомірної вигоди колишньому віцепрем'єр-міністру Олександру Кубракову та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму.

Суть звинувачень полягає в тому, що у серпні 2023 року Лабазюк, як власник великого будівельного та аграрного бізнесу, використовуючи свій статус народного депутата, звернувся до вищого посадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди на відбудову інфраструктурних об'єктів на суму 1 мільярда гривень. У разі успішного отримання цих підрядів, він обіцяв "винагороду" у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. З метою досягнення домовленості щодо наступних кроків, народний депутат залучив директора своєї компанії.

Цей випадок є ілюстрацією наполегливої роботи правоохоронних органів виявлення та припинення корупційних схем, що порушують закон та підірвують довіру до державних інституцій. НАБУ та САП продовжують активно діяти в інтересах правопорядку та чесності, незалежно від статусу чи впливу осіб, залучених до корупційних правопорушень. Це також служить важливим сигналом для інших посадовців та представників влади про неприпустимість корупційних діянь та відповідальність за них перед законом.

Нагадаємо, що боротьба з корупцією є однією з ключових пріоритетних завдань для побудови сильної, прозорої та справедливої держави, яка здатна забезпечити добробут та розвиток своїм громадянам. У світлі цього, кожен випадок виявлення корупції та притягнення винних до відповідальності є кроком у напрямку будівництва правової держави, де немає місця для корупційних проявів та привілеїв.

Пізніше обвинувачені передали вищому посадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Передача хабаря відбулася на парковці одного зі столичних супермаркетів, а гроші були приховані в китайській шкатулці.

Лабазюк заперечував, що намагався підкупити чиновників, стверджуючи, що його провокували на хабар. Справа кваліфікується за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, за що йому загрожує від п’яти до десяти років позбавлення волі.

28 листопада Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Лабазюку, проте заставу у сумі 40 мільйонів 260 тисяч гривень за нього внесли, і він вийшов з-під варти в той же день.

У НАБУ відзначили, що це уже другий народний депутат, якого звинувачують у наданні неправомірної вигоди у сфері відновлення.

У квітні 2024 року до суду направили обвинувальний акт із справою щодо іншого депутата.

Що відомо про Сергія Лабазюка

Депутат Верховної ради України трьох скликань (теперішнього дев’ятого скликання, восьмого та сьомого скликань). З 2012 року обирається до парламенту по одному і тому ж мажоритарному округу №188, до якого входить частина Хмельницького, колишні Хмельницький та Волочиський райони.

Один із народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. 1 серпня 2014 року подав заяву з проханням вважати результат голосування як «не голосував». Згодом заявив, буцімто насправді він не голосував за ці закони.

Наразі у Верховній Раді є членом депутатської групи “За майбутнє” та членом Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Народився у 1980 році у Волочиську Хмельницької області. Є засновником та на цей час почесним президентом ТОВ “Група компаній “Вітагро”, яка займається рослинництвом, садівництвом та тваринництвом.

Одружений. Дружина депутата Віолета Лабазюк наразі є головою Хмельницької обласної ради.

Фігурант антикорупційних розслідувань за фактом політичної корупції та тендерних махінацій.

В грудні 2020 року ветеран АТО Олексій Кравчук заявив про погрози його родині після того, як він опублікував відео, де Лабазюк ображав його побратимів.

Є інформація про причетність підприємства ТОВ «Інвестиційна компанія „Вітагро“» Лабазюка у прихованій приватизації державного підприємства «Завод „Маяк“».

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Густий туман, що кілька днів тримається над Донеччиною, став серйозним випробуванням для українських сил оборони. Через низьку видимість і щільну хмарність значно знизилася ефективність повітряної розвідки та застосування ударних дронів, які зазвичай відіграють ключову роль у стримуванні ворога. Цим скористалися російські війська, які здійснили активне просування в напрямку Покровська, намагаючись частково оточити українські підрозділи. За оперативною інформацією, деякі південні райони міста тимчасово опинилися під окупацією, а ситуація на місцях залишається напруженою та критичною.

Погодні умови фактично змінили баланс сил у районі Покровська. Як повідомляють військові, протягом кількох днів дрони спостереження та ударні БПЛА не могли працювати з повною ефективністю — туман знижував дальність видимості майже до нуля, а волога шкодила електронним системам. У результаті українські оператори безпілотників втратили можливість оперативно відстежувати пересування противника, що дозволило тому провести ризикову, але скоординовану атаку механізованими колонами.

У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», раніше відомого як «Турбоатом», Віктор Суботін разом зі своєю родиною задекларували вражаючі активи, серед яких нерухомість, колекційні ювелірні вироби, люксові годинники та значні фінансові інструменти. Згідно з розслідуванням журналістів проекту «СтопКор», у публічних реєстрах та деклараціях фіксуються не лише вражаючі грошові суми, але й предмети розкоші, які неможливо не помітити.

Власне, дружина Віктора Суботіна у своїй декларації зазначила кілька розкішних ювелірних колекцій, що включають вироби від таких відомих брендів, як Pascal Bruni та Carrera y Carrera. Загальна вартість цих колекцій оцінюється в сотні тисяч і навіть понад мільйон гривень. Крім того, в деклараціях членів родини зазначено не менше 15 об'єктів нерухомості, серед яких розкішні квартири, будинки та інші майнові одиниці.

Журналісти зауважують, що в деклараціях фігурує значний «золотий» запас і великі доходи: мільйонні дивіденди, акції в десятках компаній і позиції кредиторів «Мегабанку» на суму понад 183 млн грн. Через інвестиційний фонд, очолюваний сестрою Інною Васищевою, нібито зберігаються родинні кошти на суму близько 28 млн грн.

Серед нерухомості журналісти вказують на маєток під Харковом площею понад 1 000 м² з двома гостьовими будинками та доглянутою територією, який оформлено на тещу Ніну Яценко. Остання також придбала будинок площею 272 м² і земельну ділянку в Ужгороді вартістю понад 3,2 млн грн, а в 2023 році стала співзасновницею ТОВ «С-Альфа Грин», пов’язаної з великою кількістю земельних ділянок.

У деклараціях зазначено також наявність мисливської та нарізної зброї (карбіни, пістолети, рушниці), зокрема комбінована рушниця Krieghoff і гвинтівка Browning.

Розслідувачі підкреслюють контраст між масштабною приватною розкішшю родини та економічними проблемами енергетичного сектору: прибутки підприємства «Укренергомашини» 2023 року, як повідомляється, знизилися до 376 млн грн без урахування частини витрат.

Журналісти також нагадують про історію «Мегабанку» та пов’язані з ним кримінальні провадження: після відкликання ліцензії частина заставного майна вважали фіктивною, проти деяких фігурантів уже вручено підозри, тоді як щодо Суботіна, за даними розслідування, офіційних підозр не оголошено. У матеріалі наводяться відомості з декларацій і реєстрів; журналісти пропонують звернутися до посадовців і фігурантів за коментарями.