Понеділок, 2 Березня, 2026

Різдво Христове: світло віри, єдність родини та живі традиції українців

Важливі новини

Хабар за оцінки: у Рівному засудили посадовця коледжу, викритого на поборах зі студентів

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Аферистка в Черкаському районі допомагала чоловікам виїхати за кордон

У Черкаському районі правоохоронці викрили 33-річну жінку, яка налагодила незаконну схему з ухилення від мобілізації. Свої послуги вона пропонувала за п’ять тисяч доларів, прикриваючись пацифістськими переконаннями нібито релігійної організації. За даними слідства, зловмисниця організовувала оформлення фальшивої відмови від служби через «релігійні переконання», готувала відповідні документи, контактувала з фіктивними представниками військкоматів і обіцяла допомогу з виїздом […]

Демографічний обрив: як війна змінює чисельність населення України

За оцінками Інституту демографії України, ще напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україні проживало близько 42 мільйонів людей. Сьогодні ця цифра, за підрахунками експертів, скоротилася до менш ніж 36 мільйонів, причому мільйони громадян перебувають на тимчасово окупованих територіях. Міжнародні аналітики прогнозують подальше стрімке зменшення чисельності населення: за даними агентства Reuters, до 2051 року в Україні може залишитися близько 25 мільйонів осіб. Така демографічна динаміка стала прямим наслідком війни, глибокої соціальної кризи та масштабних міграційних процесів.

Головним чинником різкого скорочення населення є повномасштабні бойові дії. За роки війни сотні тисяч українців загинули або дістали поранення різного ступеня тяжкості. Значна частина втрат припадає на працездатне населення, що додатково посилює довгострокові економічні та соціальні наслідки. Разом із фізичними втратами країна втрачає людський потенціал, який формує основу відновлення держави у мирний час.

За даними CIA World Factbook за 2024 рік, Україна має одні з найвищих показників смертності та найнижчу народжуваність у світі: на одне новонароджене припадає близько трьох смертей. У всіх регіонах країни смертність перевищує народжуваність.

Середня тривалість життя українців також зменшилася. У чоловіків вона впала з 65,2 років до 57,3 у 2024 році, у жінок – з 74,4 до 70,9 років.

Експерти та політики зазначають, що для відновлення економіки, підтримки обороноздатності та соціальної стабільності Україні знадобляться мільйони нових громадян, а питання демографії стає стратегічно важливим для держави.

Схеми відмивання грошових коштів інфраструктурного відновлення України

Україна стоїть перед значними викликами у сфері відбудови та відновлення після складного періоду. Перед країною постає завдання масштабної реконструкції інфраструктури та перезапуску економіки, що вимагатиме колосальних зусиль та ресурсів.

Освоєння коштів на відновлення України, виділених міжнародними організаціями: World Economic Forum, International Monetary Fund (IMF), World Bank, Organization for Economic Cooperation & Development (OECD), супроводжується численними запевненнями в антикорупційному куруванні міжнародних організацій освоєння Україною коштів допомоги. Однак управління освоєнням колосальних грошових вливань на ділі здійснюється кадровим складом, корупційний досвід і зв’язки яких давно були відомі в публічному полі.

Післявоєнне відновлення України є предметом інтересу великих інвестиційних гравців. Зокрема, Rothschild & Co підписав Ukraine Business Compact для підтримки інвестицій та бізнесу. У лютому 2024 року Світовим банком, Урядом України, Європейським союзом та Організацією Об’єднаних Націй, було підготовлено звіт щодо третьої швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року – RDNA3.

Загальна сума, яку міжнародні організації мають надати для покриття збитків, була рекомендована в розмірі майже 486 мільярдів доларів США на період до 2033 року. Ця сума включає критичні кроки для короткострокового відновлення та середньострокового відновлення, спрямованого на створення сучасної, низьковуглецевої та стійкої до зміни клімату інфраструктури. Робота над звітом передбачала оцінку пошкоджень, рекомендації щодо відновлення та розвитку України, в якій брали участь такі організації та структури:

▪️Минкоммунитарій території та інфраструктурний розвиток України (МКТІД); ▪️Стивер офіс МКТІД; ▪️Реформаторський управлінський офіс Кабінету міністрів України (РУО); ▪️Київська школа економіки (КШЕ); ▪️Українські профільні міністерства; ▪️Агентство Відновлення України; ▪️Межвідомчі регіональні адміністрації (МВРА або РДА); ▪️Территориальні громади; ▪️Європейска Спільнота; ▪️ООН; ▪️Всесвітній Банк; ▪️Європейський парламент; ▪️Управлення європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України; ▪️Платформа багатостороннього координаційного центру для України; ▪️Робоча група з реалізації Проекту відновлення та розвитку України.

При визначенні розмірів допомоги для покриття збитків значно покладалися на оцінки українських представників команди. Українські міністерства визначили пріоритети на суму 15 мільярдів доларів США на 2024 рік, з акцентом на промисловість, житлово-комунальний сектор, енергетику, соціальну інфраструктуру та послуги, а також транспорт.

▪️Промисловість та послуги: майже 3,6 мільярда доларів США ▪️Житлово-комунальний сектор: 3,1 мільярда доларів США ▪️Енергетика: 2,7 мільярда доларів США ▪️Социальна інфраструктура та послуги: 2,4 мільярда доларів США ▪️Транспорт: 2,3 мільярда доларів США ▪️Пересечение секторів: 1,2 мільярда доларів США.

Пріоритети та розміри допомоги для компенсації збитків було визначено під час узгодження загальної рекомендованої суми допомоги на основі думок та оцінок представників міністерств та інших українських організацій, які брали участь у формуванні звіту. Їхня безпосередня участь передбачається в розподілі та освоєнні наданих міжнародними організаціями коштів.

Інформація про деяких ключових українських учасників, зазначених як члени команди, що працювала над звітом про оцінку збитків від російської агресії RDNA3, особливо деякі біографічні дані, вказують на довгострокові корупційні зв’язки та відомості про ці факти, які стали відомі міжнародним представникам.

24 лютого — день незламності та національного пробудження

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

Останні новини