Різкий стрибок державних підрядів: компанія, пов’язана з оточенням “Князя”, отримує багатомільйонні контракти на ремонт енергетичних об’єктів

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Марк Кансіан, висококваліфікований аналітик з стратегічних досліджень, настоює на тому, що Україна в даний момент активно зосереджує свої зусилля на здійсненні рішучих ударів, спрямованих на російський військовий комплекс у Криму. За його переконанням, цей крок є не лише виправданим зі стратегічної точки зору, але й може забезпечити Україні вагому перевагу у подальших військових операціях. Стратегічна мета такої дії полягає в тому, щоб змусити російську сторону переглянути свої плани щодо Криму і змінити стратегічну доктрину, сприймаючи Україну як серйозного партнера у геополітичних розрахунках. Кансіан підкреслює, що такий крок має бути підтриманий не лише військовою силою, але й дипломатичними і політичними зусиллями для забезпечення успішного завершення стратегічного курсу, визначеного Україною.

Крим, за його словами, є привабливою метою, оскільки там розташовано безліч стаціонарних військових об’єктів, як-от аеродроми і порти, які нелегко замаскувати або розосередити.

«Я не думаю, що українці зможуть відрізати Крим, але вони можуть змусити жителів Криму почуватися некомфортно», – підкреслив він.

Україна двічі пошкоджувала Керченський міст, що з’єднує Крим з Росією, внаслідок чого Росія перестала використовувати його для військових поставок. Зараз [росіяни] перевозять вантажі залізницею через зайняті частини України.

У США деякі члени Конгресу чинять тиск на адміністрацію Байдена, домагаючись дозволу для України обстрілювати російську територію з ATACMS та інших видів зброї американського виробництва.

Заборона на використання зброї по російській території перешкоджає зусиллям України зупинити нещодавнє вторгнення Москви на північний схід Харківської області.

Аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос вказує, що США могли б негайно змінити бойову обстановку на Харківському напрямку, якби білий дім зняв цю заборону.

Москві перекидати війська і зброю на цей фронт набагато зручніше ефективніше, ніж в інших регіонах. Російським військам на сході доводиться розосереджуватися і маскувати позиції за лінією фронту.

«Українці не можуть вступити з ними в бій, поки вони не перетнуть міжнародний кордон», – підкреслив експерт.

У київському торговельно-розважальному центрі Gulliver стався конфлікт, який переріс у масову бійку серед молодих відвідувачів. Інцидент стався прямо на фуд-корті, що є однією з найбільш людних зон ТРЦ. У момент сутички, група молодих людей стояла та спостерігала за розвитком подій, але не намагалася втрутитися. У кадрі також з'явився охоронець, який, хоча й знаходився поруч, не проявив активності в процесі конфлікту. Запис бійки швидко набрав популярності, коли він був розповсюджений через Telegram-канали, привернувши додаткову увагу до інциденту.

Ця подія викликала обурення серед місцевих жителів і стала темою обговорень у соціальних мережах. Відео зафіксувало не лише саму бійку, а й реакцію тих, хто став свідком цього інциденту, зокрема пасивну позицію перехожих та відсутність належної реакції від охорони. Наразі адміністрація ТРЦ проводить перевірку ситуації, а правоохоронці з'ясовують обставини конфлікту та можливі причини агресивної поведінки учасників.

«Мене десь 4–6 людей завалили посеред зали й почали бити берцями. Вони були лисі, в чорному одязі. Я вперше за два місяці вийшов погуляти», — розповів він.

На відео видно близько двох десятків молодих людей, більшість із яких одягнені в темний одяг. Бійка відбувається безпосередньо біля столиків для відвідувачів.

Окрему увагу викликала реакція служби охорони. На записі видно, що охоронець перебуває поруч, однак не намагається розборонити учасників чи викликати підкріплення. Це контрастує з попередніми інцидентами, коли охоронці оперативно втручалися в конфлікти на території ТРЦ.

ТРЦ Gulliver не вперше стає місцем масових сутичок за участі молоді. У лютому 2023 року біля торговельного центру відбулася бійка за участі представників молодіжного руху «ЧВК Редан», яку тоді вдалося локалізувати завдяки втручанню поліції. У березні 2023 року ще одна групова сутичка сталася вже всередині будівлі. А у квітні 2021 року на площі перед ТРЦ близько 20 молодиків влаштували бійку із застосуванням газового балончика, внаслідок чого двоє осіб отримали хімічні опіки очей.

Торговельний центр розташований у центральній частині столиці, поруч із великою зеленою зоною та стадіоном, що робить його популярним місцем зустрічей молоді. Правоохоронні органи поки що офіційно не коментували останній інцидент.

Таким чином, чергова масова бійка у Gulliver знову порушує питання безпеки в публічних просторах столиці та ефективності реагування охоронних служб.

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.