Роберт Амстердам представив звіт про факти нападів на УПЦ та її священицтво

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Ситуація на сході України залишається напруженою, з бойовими діями на кількох напрямках. Українські сили активно ведуть оборонні операції, використовуючи різноманітні стратегії, щоб протистояти російським загарбникам. Важливим елементом цих операцій стало вперше використання українськими військами плануючих бомб AASM Hammer, наданих Францією, на лівому березі Херсонської області. Українські захисники демонструють високу ефективність утримання позицій та здатність протистояти агресивним атакам супротивника. Проте, конфлікт продовжує загострюватися, з трагічними наслідками для мирного населення, як підтверджує атака дронів-камікадзе на Одесу, що призвела до втрат серед цивільного населення, у той час як українські сили відповідали на цей акт тероризму рішучою реакцією.

Франція надає Україні два типи авіабомб Hammer: Hammer 250 і Hammer 1000. Ці бомби відзначаються високою ефективністю завдяки системам наведення INS, GPS, GPS Laser або GPS IR, які підвищують їхню точність та дальність дії. Для забезпечення можливості використання цих бомб українські літаки МіГ-29 і Су-24М пройшли модернізацію, що дозволяє їм ефективно використовувати ці новітні озброєння, які буде постачати Париж до Києва.

У результаті агресивних дій російських загарбників на сході України та активної оборони українських військ спостерігається напруженість на кількох напрямках. Бойові дії тривають у районах Роботиного, Авдіївського напрямку та Новомихайлівки, а також на лівому березі Херсонської області, де Україна вперше використала авіабомби AASM Hammer. Неспокійне становище також спостерігається у Луганській та Донецькій областях, де російські війська намагалися захопити деякі позиції, проте українські сили успішно їм протистоять. Українські війська використовують різноманітні стратегії оборони, включаючи використання природного рельєфу та водних перешкод, і здійснюють успішні контратаки. Спостерігаються проблеми у російських військах з електронною боротьбою та використанням безпілотників. Результативність українських захисників також демонструється їхнім відповідями на провокації супротивника, зокрема, наданням удару з авіабомби Hammer на об'єкт окупантів у Херсонській області.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Терехова, внаслідок ворожих атак у Харкові вибито 4648 вікон у квартирах, з яких 4273 вже встановлено. Крім того, у 789 випадках постраждало скло на балконах, а в 1723 випадках — зі склопакетів у місцях загального користування. Комунальні служби вже відновили скління на 698 балконах і в 1548 місцях загального користування.

Окупанти також пошкодили 160 покрівель, з яких наразі відремонтовано 103. Для ліквідації наслідків кожного обстрілу залучали понад 450 комунальних працівників і до 50 одиниць спеціалізованої техніки.

“Ці дані збираються з початку війни, але цього разу ми вперше їх оприлюднюємо, аби і харків’яни, і наші партнери в Україні та за кордоном могли на власні очі побачити, з якими викликами щодня стикається місто, яких збитків зазнає і скільки зусиль вкладається в його відбудову”, – підкреслив мер.

За інформацією, у жовтні повітряні тривоги в Харкові тривали майже половину місяця — 339 годин і 51 хвилину. Окупанти здійснили 25 атак на місто, найчастіше використовуючи авіабомби ФАБ-250. Внаслідок обстрілів загинули дев’ять людей, а 130 отримали поранення.