Родина ексрадника ФДМУ інвестувала $14 мільйонів у нерухомість в Дубаї

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними наших джерел нам стало відомо, що справа стосується депутата Житомирської облради від партії «Сила і Честь» Володимира Кропивницького.

За даними слідства, у 2021 році депутат побудував і ввів в експлуатацію торговий центр у Житомирі площею 2100 м². Прагнучи зменшити витрати на електроенергію, він реалізував схему отримання електрики за пільговими тарифами.

Для цього підозрюваний уклав договір на постачання електроенергії з АТ «Житомиробленерго», використовуючи підроблені документи. Вони фіктивно підтверджували, що за адресою торгового центру розташовано житловий будинок, що дозволило отримувати електроенергію за побутовим тарифом — у 2,5 рази дешевше, ніж комерційний.

Депутат здавав приміщення ТЦ в оренду підприємцям, водночас отримуючи від них компенсацію за електроенергію за повним комерційним тарифом. Таким чином, він отримував незаконний прибуток, тоді як збитки лягли на державні енергетичні компанії.

У результаті протиправних дій депутата державні енергокомпанії втратили 3,4 млн грн. Наразі правоохоронці продовжують досудове розслідування, а підозрюваному загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах і підроблення документів.

Якщо провину депутата буде доведено, йому загрожує тривале позбавлення волі та відшкодування завданих збитків. Ця справа є черговим нагадуванням про масштаби корупції навіть на регіональному рівні та важливість притягнення до відповідальності тих, хто зловживає своїм становищем.

Після звільнення з посади експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда знову обіймає посаду завідувача сектору розгляду скарг Західного офісу Державної аудиторської служби України. Її повернення до структури державного фінансового контролю привернуло увагу громадськості не лише з огляду на кадрові рішення, а й через обсяг задекларованого майна, набутого протягом останніх років.

Згідно з даними декларації, значна частина активів була придбана у період 2016–2024 років. Основні об’єкти нерухомості перебувають у власності родини — самої Бершеди та її чоловіка Едуарда Остапишина, який є пенсіонером СБУ. До переліку майна входить житловий будинок площею 150,9 м² із господарськими спорудами, а також інші об’єкти нерухомості, що формують суттєву частину сімейних активів.

У 2024 році Бершеда придбала квартиру у Львові площею 71,5 м² за 2,55 млн грн. Також задекларовані два нежитлові приміщення (5,4 м² і 3,8 м²) загальною вартістю 100,8 тис. грн. Крім того, родина має машиномісце площею 12,7 м² (право користування у Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

Сім’я володіє двома автомобілями: Hyundai Tucson (2018 року випуску, власність чоловіка з лютого 2019 року, вартість 609 тис. грн) та Hyundai i30 (2018 року, право користування у Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартість 509,6 тис. грн).

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. грн заробітної плати від ТОВ «Надійна транспортна компанія» та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості. Чоловік отримав 261,6 тис. грн пенсії від ГУ Пенсійного фонду у Львівській області та 106 тис. грн зарплати від ТОВ «Алан».

Грошові активи родини становлять 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті у кількох установах, зокрема в ПриватБанку, Універсал Банку та ПУМБ. Інших фінансових зобов’язань, цінних паперів чи корпоративних прав у декларації не зазначено.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

На липень 2024 року Росія мала приблизно:

Загалом ці запаси дозволяють російським військовим здійснити до 10 масованих ракетних атак, враховуючи, що виробництво триває.

Окрім ракет, Росія наростила виготовлення ударних дронів “Шахед”, досягнувши рівня 600 одиниць на місяць станом на серпень 2024 року.