Родина Порошенка легалізує доходи через бізнес-імперію

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Брік зазначає, що українські біженці не тільки оцінюють умови для свого власного життя, але й враховують перспективи для своїх дітей, що може бути вирішальним фактором при ухваленні рішення про повернення.

“Важливо не лише те, чи є у людей бажання повернутися. Вони також думають про своїх близьких, про те, що буде з їхніми дітьми, чи буде в Україні можливість для їхнього нормального розвитку”, — пояснив соціолог.

Зменшення рівня гостинності в країнах, де українці зараз перебувають, також навряд чи стане вагомим стимулом для їхнього повернення в Україну. В умовах економічної нестабільності або відсутності можливості забезпечити себе, біженці можуть шукати нові варіанти — такі як переїзд до Італії, Канади чи США.

“Якщо в людини зникає економічний стимул, їй потрібно приймати рішення, але це не означає, що вона повернеться саме в Україну. Біженці можуть розглядати й інші країни, де вони зможуть забезпечити собі краще майбутнє”, — додає Брік.

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.