Вівторок, 2 Червня, 2026

Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Важливі новини

“Шлюб онлайн” стає все популярнішим серед українців: понад 14 тисяч пар вже скористалися сервісом

В Україні цифровий проєкт «Шлюб онлайн» впевнено набирає обертів та стає однією з найбільш затребуваних електронних послуг для громадян. Від моменту його публічного запуску 22 вересня 2024 року через цифровий офіс ДРАЦС вже офіційно одружилися 14 370 пар. Динаміка користування сервісом свідчить про постійне зростання інтересу: лише у серпні 2025 року онлайн-реєстрацію шлюбу обрали 2043 пари.

Головна перевага цієї послуги полягає у зручності та доступності. Завдяки інтеграції із застосунком «Дія» українці мають можливість офіційно зареєструвати шлюб без необхідності відвідувати державні установи особисто. Це особливо актуально для тих, хто перебуває у відрядженнях, навчається в інших містах чи за кордоном, а також для військовослужбовців, які не завжди можуть бути присутніми на урочистій церемонії.

Можливість одружуватися онлайн отримала високу оцінку і за межами України: видання TIME визнало «Шлюб онлайн» одним із найкращих винаходів 2024 року.

Скористатися послугою можуть громадяни України, які відповідають кільком умовам: бути повнолітніми, мати верифікований податковий номер, ID-картку або закордонний паспорт у Дії, не перебувати в іншому шлюбі або бути розлученими з підтвердженими даними в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Таким чином, «Шлюб онлайн» спрощує процес укладення шлюбу, робить його доступним для широкого кола громадян і демонструє успішну цифровізацію державних послуг.

Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

Український легіон в Польщі отримав кілька тисяч заявок на вступ

Останніми днями спостерігається значний сплеск інтересу до Українського легіону в Польщі, про що повідомив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Ця новина викликала жвавий інтерес у міжнародній спільноті та серед української діаспори в Європі.

Нагадаємо, створення цієї бригади з добровольців-українців, які живуть у Європі, анонсували лише 3 дні тому. Причому контакти легіону широко ніде не публікувалися.

“Кілька тисяч уже зареєструвалися для участі в цьому заклику. І що цікаво, багато хто з них дійсно хоче служити і ротувати своїх співвітчизників, але вони кажуть: ми не хочемо бути відправленими в бій, не будучи належним чином навченими та екіпірованими”, – розповів польський міністр на форумі НАТО у Вашингтоні.

За його словами, мобілізовані в цей легіон українці зможуть повернутися до Польщі після ротації.

“Якби так вчинила кожна європейська країна, в України було б кілька бригад”, – заявив міністр.

Магія ранкового натхнення: як початок дня впливає на наше життя

Ранок — це той особливий час, коли ще панує тиша, а світ навколо ніби тільки прокидається. Від того, як ми проведемо перші години після пробудження, часто залежить не лише настрій на весь день, а й продуктивність, креативність та внутрішній стан гармонії. Дослідження показують, що люди, які виділяють час для ранкових ритуалів — від короткої медитації до легкої фізичної активності або планування дня — відчувають значно менше стресу та легше справляються з щоденними викликами.

Ключовим елементом ранкового успіху є свідоме налаштування себе на позитивну хвилю. Це може бути проста практика вдячності, коли ми замислюємося над тим, за що сьогодні можемо бути вдячними, або ведення щоденника, де записуємо свої цілі та наміри. Подібні дії допомагають не лише структурувати думки, а й розвивати емоційну стійкість.

Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.

На Закарпатті трагічно загинув мобілізований

На жаль, 23 травня минулого року, в серці Закарпатської області, зникла життєва іскра молодого мобілізованого, якого раніше з повагою визнавала військово-лікарська комісія. Його загибель стала глибоким ударом для сім'ї, друзів і всієї спільноти. Втрата такого молодого, відданого і придатного до служби громадянина викликала хвилю горя та обурення серед тих, хто знаходився поруч з ним. Ця трагедія є нагадуванням про ціну, яку платять багато людей у служінні своїй країні. Нехай його пам'ять буде завжди з нами, а його жертва не буде марною. Нехай наша спільна скорбота об'єднує нас і зміцнює нашу волю прагнути до миру та безпеки для всіх громадян.

Обласний військкомат повідомив, що після різкого погіршення самопочуття мобілізованого, йому надали домедичну допомогу та викликали бригаду швидкої медичної допомоги. Проте лікарі, які приїхали на виклик, констатували смерть військовозобов’язаного.

У зв’язку з цим інцидентом призначено службову перевірку, щоб встановити обставини та причини трагедії. На жаль, це не перший випадок, коли мобілізовані, яких ВЛК визнає придатними до служби, згодом зазнають серйозних проблем зі здоров’ям.

Інші подробиці поки не розголошуються.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Останні новини