Російська армія наближається до Красногорівки, де розгортаються жорстокі бої поблизу вогнетривкого заводу

Експерти з юридичних питань звертають увагу на те, що законодавство передбачає різні форми відповідальності за ухилення від військової служби чи інші пов'язані порушення. Серед можливих наслідків — не лише адміністративні штрафи, але й більш серйозні санкції, які можуть вплинути на майновий стан порушника.

Про це заявив голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.

«За законом, майно, нажите в шлюбі, належить у рівних частинах обом з подружжя. Тобто, виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за таким самим принципом можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад, автомобіль», – заявив Кравець.

Щоправда, на практиці процедура такої конфіскації досить складна, каже юрист.

За його словами, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно і компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.

«Дружина боржника, зі свого боку, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно, – скажімо, на тій підставі, що вона занижена», – додав Кравець.

Крім того, є лазівка, яка дасть змогу уникнути арешту спільно нажитого майна.

Кравець каже, що, щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.

Про такий варіант говорить і київська ріелторка та юристка Ірина Луханіна. «Можна оформити договір купівлі-продажу з дружиною, або, наприклад, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде заплатити податки – 1% з першого, 7,5% – з другого, 19,5% – з третього продажу оформленої на вас нерухомості в поточному році», – пояснила вона.

Зазначимо, що ще напередодні набрання чинності новим законом про мобілізацію чимало чоловіків кинулися «дарувати» дружинам і мамам квартири та машини, а до нотаріусів і в сервісні центри МВС вишикувалися величезні черги.

Утім, дарування або продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту ж квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчої.

«Договори дарування – одні з тих, що найлегше оскаржуються в судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і «скасувати» дарчу», – каже Луханіна.

Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити в судовому порядку, як і договір купівлі-продажу. «Останній буде анулювати складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на «купівлю» нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко», – каже Кравець.

При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих і договорів купівлі-продажу будуть масовими.

Нагадаємо, за порушення військового обліку в Україні діють підвищені штрафи – від 17 000 до 25 500 гривень. Кількість таких штрафів не обмежена – в теорії, їх можуть виписувати за кожну неявку за повісткою (які тепер надсилають поштою) або за неоновлення даних.

Водночас є обмеження за термінами – штраф можуть виписати тільки протягом року після вчинення правопорушення.

З 17 липня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені правила щодо мобілізації та перетину державного кордону для військовозобов'язаних громадян. Ці зміни є результатом завершення двомісячного періоду, протягом якого українці мали можливість актуалізувати свої військово-облікові дані.

Про це розповів адвокат Роман Лихачов. Згідно з нововведеннями, всі чоловіки віком від 18 до 60 років тепер повинні мати при собі військові квитки або довідки про відстрочку від мобілізації при перетині кордону. Держприкордонслужба України посилює контроль і перевіряє не лише наявність військових документів, а й їх актуальність.

За словами Лихачова, зміни в законодавстві призвели до збільшення розмірів штрафів за порушення військового обліку, які тепер можуть досягати від 17 до 25,5 тисяч гривень. Експерти наголошують на важливості своєчасного оновлення військових документів, оскільки недотримання цих правил може мати серйозні наслідки для громадян.

Нові правила також вплинуть на процедуру отримання відстрочок від мобілізації, змушуючи громадян звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) частіше для поновлення необхідних документів. Це може призвести до додаткового навантаження на ці установи, що вже працюють у напруженому режимі.

Загалом нові правила спрямовані на зміцнення контролю над виконанням військового обов’язку та краще управління людськими ресурсами у періоди підвищеної напруги. Однак вони створюють і нові виклики як для громадян, так і для державних структур, які зобов’язані адаптуватися до нових вимог законодавства.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.