Російська армія намагається оточити Курахове: ситуація на фронті загострюється

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Сумська обласна військова адміністрація (ОВА) повідомила, що російські окупанти завдали ракетно-авіаційного удару по об’єктах інфраструктури Сум. Внаслідок обстрілів було пошкоджено лінію електропередачі, газопровід, будівлю місцевої лікарні та кілька автомобілів.

Наразі на місці подій працюють всі необхідні служби. Влада уточнює наслідки цієї ворожої атаки, проводяться заходи з відновлення електро- та газопостачання.

Перед атакою на Суми, в ніч на 13 серпня, російські війська випустили по Україні 38 ударних безпілотників типу “Shahed” та дві балістичні ракети “Іскандер-М”/KN-23. Повітряні сили України змогли знищити 30 з цих дронів, проте частина з них досягла своїх цілей, спричинивши значні руйнування.

Ця атака стала черговим проявом російської агресії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури та створення додаткових проблем для цивільного населення України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На відео з РФ, опублікованих на вихідних, були помічені шведські Strv 122 і німецькі Leopard 2A6. Це одні з найкращих машин в українському арсеналі. Україна отримала всього 10 Strv 122 зі Швеції і 21 Leopard 2A6 з Німеччини та Португалії, всі у 2023 році.

На відео один із цих танків буксирує пошкоджений Т-72, коли на ньому щось вибухає. Танк продовжив рух. Повідомляється, що відео знято в Курській області, але де саме, не уточнюється.

Є свідчення, що один такий танк уже було втрачено в Курській області минулого місяця. На відео він горить після прильоту FPV.

Forbes висловлює сумнів, що Україна отримає ще такі машини.

«Те, що українські командири готові ризикнути своїми останніми Strv 122 і Leopard 2A6 у Курську, свідчить про важливість, яку вони надають українському вторгненню в область. Зусилля з вторгнення обходяться українцям у вразливі міста (Донбасу – Ред.) і незамінні транспортні засоби. Поки що це ціна, яку вони готові заплатити, щоб захопити і, як можна сподіватися, утримати невелику частину Росії», – резюмує видання.

В Україні спостерігається тривожна тенденція зростання кількості занедбаних випадків онкологічних захворювань. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння як у медичної спільноти, так і у суспільства в цілому. Розглянемо детальніше причини, наслідки та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Занедбані хвороби та їх наслідки

Онкологиня Ольга Пономарьова зазначає, що військові, які отримують медичну допомогу фрагментарно, стають особливо вразливими. В Україні існує суттєвий розрив у ранньому виявленні онкозахворювань порівняно з іншими країнами. Багато пацієнтів приходять вже з неоперабельними формами раку, що ускладнює їх лікування.

Вплив стресу на онкологію

Хронічний стрес, за словами Пономарьової, може стати каталізатором розвитку раку. Психічне перенапруження виснажує захисну систему організму, що в свою чергу може призводити до зміни метаболізму та розвитку цукрового діабету II типу, що пов’язано з ризиками виникнення естроген-залежних раків.

Поширення «жіночого» раку

Професор Олексій Ковальов акцентує, що військові дії сприяють поширенню вірусів та бактерій. Наприклад, після війни у В’єтнамі захворюваність на рак шийки матки у жінок зросла на 300%. Сьогодні відомо, що це пов’язано з вірусом папіломи людини. Незважаючи на позитивний вплив вакцинації, загалом ситуація з профілактикою онкозахворювань залишається складною.

Зростання раку легень

Серед військових і цивільних осіб, які перебувають у зоні бойових дій, рак легень стає все більш поширеним. Олексій Ковальов пояснює, що причинами є канцерогенні речовини, що виділяються під час пожеж та інших руйнівних процесів.

Депресія та відмова від лікування

Онкологиня Наталія Залізняк звертає увагу на те, що важкий психологічний стан і депресія призводять до того, що пацієнти часто відмовляються від лікування. Це негативно впливає на прогноз хвороби. Під час війни люди схильні до шкідливих звичок, таких як переїдання, паління, вживання алкоголю та обмеження фізичної активності, що також сприяє погіршенню їх здоров’я.

На березі Дніпра, у столиці України, зустрівся з журналістами Reuters Рустем Умеров. Він поділився своїми враженнями щодо останніх подій на воєнному фронті між Україною та Росією. Умеров зауважив, що Росія продовжує збільшувати свої військові сили, не оминайчи увагою навіть живу силу та військову техніку. Це стає вкрай тривожною тенденцією, особливо враховуючи, що від понад 27 місяців минуло з моменту їхнього останнього повномасштабного вторгнення. Український аналітик підкреслив, що така діяльність може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у всьому світі.

Військам Києва вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, куди Росія атакувала на початку цього місяця. Але Умеров сказав, що Москва готується до нового поштовху.

“Їх мета – відкрити новий фронт на півночі, щоб почати використовувати всю свою живу силу, вогневу потужність проти нас, вони продовжують свою мету знищити націю”, – сказав він.

«Ми витримуємо, але, звісно, ​​нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, щоб не дозволити їм проникнути в нашу державу».

За його словами, Україна вдячна за надану партнерам військову допомогу та зброю, але лише половина обіцяних поставок надійшла вчасно. Кожна затримка йшла на користь значно більшому та краще оснащеному ворогу України, з лінією фронту, яка простягалася на 1200 км.

За словами міністра, Росія має близько 500 тис. військових в Україні та біля її кордонів і готується додати ще 200-300 тис.