Російська загроза енергетичній системі: Харків та Суми під прицілом

Заступниця міського голови та директорка Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради Тетяна Таукешева не вчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про важливу зміну у своєму майновому стані. 16 лютого 2024 року вона придбала квартиру площею 92,5 м² вартістю 3 500 520 гривень, що значно перевищує поріг, встановлений українським законодавством для суттєвих змін у майновому стані. Згідно з законом, будь-яка зміна вартості майна, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, має бути задекларована, а це сума у 151 400 гривень. Однак покупка не була своєчасно зазначена в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Це викликає питання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює декларування доходів і майна посадовців. Оскільки в декларації Тетяни Таукешевої ця покупка відображена в розділах «Об’єкти нерухомості» та «Правочини та видатки», але в Єдиному державному реєстрі декларацій на момент перевірки інформація про таку покупку відсутня. Цей факт може свідчити про потенційне порушення законодавства щодо обов'язку держслужбовців своєчасно і точно подавати відомості про зміни у своєму майновому стані.

Крім того, у декларації фіксується зменшення грошових активів Таукешевої на 80 000 доларів США у порівнянні з попереднім роком, що також викликає питання щодо джерел коштів та відповідності майнових змін поданим деклараціям.

Таукешева належить до осіб, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище (третя категорія посад в органах місцевого самоврядування), що додатково підкреслює обов’язок дотримуватися вимог Закону «Про запобігання корупції» (зокрема ст. 51³ та ч. 4 ст. 52).

Якщо повідомлення про суттєву зміну майнового стану дійсно не було подано, це може свідчити про порушення антикорупційних вимог щодо декларування для посадовців відповідної категорії. Наразі у відкритих реєстрах повідомлення від пані Таукешевої про цю покупку відсутнє; офіційних коментарів від посадовиці або від НАЗК на момент публікації не надано.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.