Російське Міноборони оголосило про окупацію Роботиного: що ми знаємо

Високий Антикорупційний Суд України (ВАКС) засвідчив провину колишнього заступника директора Поліського лісового офісу, що належить до державного підприємства "Ліси України", а також депутата Рівненської обласної ради, Віталія Суховича. У нього вилучено більше ніж 98 мільйонів гривень готівкових коштів. Це вирішальний крок у боротьбі з корупцією, який демонструє непохитну волю української влади в очищенні системи від недобросовісних посадовців та зловживань. Такі дії свідчать про те, що влада вживає ефективних заходів для відновлення довіри суспільства та забезпечення правової справедливості.

Таке рішення 29 травня ухвалив ВАКС.

Як вказується, Сухович визнав провину та надав викривальні показання щодо себе. Також він добровільно перерахував 5 млн грн на Збройні сили України і мав належну процесуальну поведінку. До того ж, обвинувачений підтримав спеціальну конфіскацію вилучених коштів.

«Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 2 травня 2024 року між прокурором САП та обвинуваченим (Суховичем, – Ред.) у кримінальному провадженні. (Суховича, – Ред.) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України», – йдеться в рішенні.

Обвинуваченому депутату призначили 5 років умовного позбавлення волі з випробуванням у 3 роки. Також суд застосував спецконфіскацію до 1,34 млн доларів, 1,034 млн євро та 1,56 млн грн, вилучених в Суховича.

Крім того, на депутата поклали наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.