Середа, 2 Вересня, 2026

Російські дрони атакували Україну: наслідки в Одеській області

Важливі новини

З радістю підготую для вас текст

На яку тему потрібно написати текст?

Який приблизний обсяг (кількість слів або символів)?

Програма передбачає закупівлю великокаліберних снарядів за участі іноземних донорів, зокрема Німеччини, Данії та Нідерландів, а також чеських військових чиновників і оборонних компаній. Мета ініціативи — зменшити дисбаланс на полі бою та підтримати українські Сили оборони у протистоянні з Росією.

За інформацією чеської сторони, на глобальному ринку наразі доступні боєприпаси на суму близько 16 млрд євро. Однак відсутність достатнього фінансування не дозволяє оперативно укласти контракти. Чехія вже внесла до програми 123,7 млн євро, проте цих коштів недостатньо для виконання загального плану.

Ще у грудні місія НАТО в Україні NSATU прогнозувала, що у 2026 році в межах цієї ініціативи буде поставлено 1,8 млн снарядів. Це мало становити 43% від усіх боєприпасів, які надходять Києву, та покрити близько 70% потреб у снарядах радянського калібру.

Водночас темпи фінансування сповільнилися порівняно з попереднім роком. У 2025 році партнери спрямували на програму близько 4,05 млрд євро. Нинішня динаміка збору коштів свідчить про серйозні труднощі з мобілізацією ресурсів.

Ситуація ускладнюється тим, що координацію програми частково перебрала на себе місія НАТО NSATU. Якщо раніше закупівлі здійснювалися в межах двосторонніх домовленостей під егідою Чехії, то нині бюрократичні процедури Альянсу можуть уповільнювати виділення коштів.

Таким чином, попри наявність необхідного озброєння на ринку, ключовим стримуючим фактором залишається нестача фінансування, що безпосередньо впливає на можливості забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами у 2026 році.

Іран відновив комерційне судноплавство в Ормузькій протоці під час дії перемир’я

Згідно з інформацією, поширеною міністром закордонних справ Ірану Аббасом...

Львів’янина викрали і знайшли під Житомиром із проламаним черепом

7 лютого у Львові зник львів’янин Степан Більченко, відомий як монітор злочинів на ґрунті ненависті до ЛГБТКІ+-спільноти, який працював у громадській організації Gender Stream. Наступного дня чоловіка знайшли на узбіччі дороги під Житомиром із тяжкими травмами, включно з переломом основи черепа та гематомами. За словами сусіда Більченка, який першим повідомив про його зникнення, чоловіка викрали […]

The post Львів’янина викрали і знайшли під Житомиром із проламаним черепом first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Спроба втечі закінчилася лікарнею: у Харківському ТЦК військовозобов’язаний випав з вікна третього поверху

У ніч із 18 на 19 червня в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Харківської області стався інцидент — військовозобов’язаний чоловік випав з вікна третього поверху адміністративної будівлі. Про це повідомили в обласному ТЦК. За попередньою інформацією, чоловік намагався втекти, і в процесі втечі втратив рівновагу або не розрахував […]

У Генштабі ЗСУ спростували інформацію про удар по коледжу в Старобільську

Генеральний штаб Збройних сил України спростував поширену російськими медіа...

В ніч з 12 на 13 липня ворог здійснив новий масштабний напад на територію України, використавши 134 безпілотники різного типу та три керовані ракети. Незважаючи на зусилля української протиповітряної оборони, яка знищила 123 безпілотники та усі ракети, деякі дрони змогли досягнути своїх цілей. Повітряні сили повідомили про влучання шести ударних дронів у п’яти локаціях, а уламки збитих апаратів впали на ще чотирьох територіях.

Основний удар був спрямований на південні регіони, зокрема на Одесу. Внаслідок атаки постраждали автотранспортне підприємство, санаторій, приватні оселі та десятки автомобілів. Один з дронів перетнув українсько-молдовський кордон і вибухнув неподалік села Копанка, при цьому молдовська влада ідентифікувала його як російську «Герань-2», що є модифікацією іранського Shahed-136.

Атака розпочалася близько 18:00 12 липня та тривала до ранку. Російські війська запускали дрони з території окупованого Криму, а також з Курська, Орла та Міллерового. Для відбиття атаки були задіяні всі елементи української оборони, включаючи авіацію та зенітні системи.

Не всі збиті дрони означають безпеку на землі. Частина з них знищується в повітрі, але уламки можуть завдати шкоди на землі. Це підтверджується випадками, коли уламки падали на цивільні об’єкти, а вибухові пристрої, що не детонували, становлять загрозу.

В Одесі найбільше постраждали територія автотранспортного підприємства, де згоріло кілька автобусів, і санаторій, де було пошкоджено будівлю. В результаті атак постраждали чотири людини, які отримали медичну допомогу. Удар по транспортній інфраструктурі також викликав занепокоєння, оскільки під час війни транспорт використовують для евакуації людей і забезпечення критичних служб.

Після нічної атаки російські війська завдали повторного удару по Одеській області, а дані про наслідки ще уточнюються. Одещина часто стає мішенню для нападів через стратегічну важливість своїх портів і транспортних шляхів.

Ця атака є частиною діяльності Росії, яка поступово нарощує інтенсивність повітряних ударів. Тільки за три ночі з 11 по 13 липня було використано сотні дронів та десятки ракет. Така тактика має на меті перевантажити українську систему ППО, намагаючись знайти слабкі місця в оборонних лініях.

Незважаючи на високий показник збитих цілей, російські дрони все ж викликали пожежі та спричинили руйнування. Повітряні сили закликали громадян дотримуватися правил безпеки, оскільки небезпека зберігається, і надіслали попередження про можливі залишки ворожих безпілотників у небі. Напад знову підтвердив, що українська ППО здатна ефективно знищувати більшість загроз, але масована атака може призвести до серйозних наслідків.

Останні новини