Російські дрони вночі зруйнували будинки в Києві, Черкасах і Запоріжжі

Екс-народний депутат і видатний журналіст Олесь Доній у відвертій розмові висловив своє переконання, що демократичний процес в Україні потребує негайного оновлення через важливість виконання конституційних норм. Він висловив думку, що проведення виборів до Верховної Ради в жовтні минулого року та виборів президента у березні цього року, як цього вимагає Конституція, було б доцільним для збереження демократичних цінностей в країні.

"Тоді б мали більші шанси на успішний результат. З кожним місяцем ці шанси зменшуються, і разом із ними зменшується бажання проводити вибори", — підкреслив він. Олесь Доній наголосив на тому, що найбільша трагедія полягає в поступовій втраті Україною демократії. Закінчення терміну повноважень президента згідно з Конституцією 20 травня має важливе значення для майбутнього країни.

"Демократія — це не тільки перемога улюбленця, а процедура. Ми зараз переживаємо трагедію втрати демократичних процедур і інститутів. Ми ризикуємо стати авторитарною нацією, що не має важливих демократичних цінностей", — відзначив він. Експерт також підкреслив, що ця ситуація може вплинути на майбутнє країни впродовж наступних десятиліть.

У зв'язку з цим він розглядає заяву екс-президента Петра Порошенка про намір балотуватися на майбутніх виборах як можливість привернути увагу до необхідності проведення виборів та збереження демократії в Україні.

У висновку слід відзначити, що висловлені Олесь Донійм проблеми та перспективи щодо проведення виборів в Україні є дуже важливими та актуальними. Він підкреслив необхідність дотримання конституційних норм та збереження демократичних цінностей у країні. Також було вказано на ризики втрати демократії та переходу до авторитарного режиму в разі подальшого відкладення проведення виборів.

Зазначено, що наразі в Україні відбувається поступове підірвання демократичних процедур та інститутів, що є серйозним викликом для майбутнього країни. Отже, важливо, щоб влада враховувала ці побоювання та діяла відповідно до вимог закону та принципів демократії для забезпечення стабільності та процвітання України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Косиняк-Камиш підкреслив, що військова допомога Україні є важливим аспектом гуманності та безпеки, однак економічні та історичні питання також мають бути роз’яснені. Він висловив свою незгоду з попередньою заявою президента Польщі Анджея Дуди, який зазначив, що блокування вступу України стане “частиною політики Путіна”. Віцепрем’єр стверджує, що при вступі до ЄС важливо враховувати цінності історичної правди, примирення з минулим і повагу до інших народів, з якими країна хоче бути в Союзі.

Ця заява викликала реакцію українського Інституту національної пам’яті, який вже оголосив про намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії в Рівненській області для ексгумації.

Волинська трагедія, що сталася під час Другої світової війни, залишається чутливим питанням у відносинах між Польщею та Україною, і її вирішення є важливим кроком для подальшої інтеграції України в європейські структури.

Після двох років повномасштабної війни в Україні очевидно, що перспектива швидкого завершення конфлікту зникає. Ні Україна, ні Росія не показують ознак готовності до мирного врегулювання. Суперечності між сторонами лише поглиблюються, зберігаючи напруженість і на внутрішньому, і на міжнародному рівнях.

Україна твердо стоїть на позиції відновлення міжнародно визнаних кордонів і визволення окупованих територій. Москва ж, навпаки, продовжує відмовлятися визнавати повноправність України як держави та виступає за продовження військової кампанії до досягнення своїх цілей.

Аналіз ситуації дозволяє сформулювати п'ять ключових питань, які визначають динаміку подій і можливі перспективи майбутнього. За останні два роки війни стали очевидними безкінечність конфлікту, стратегічне значення контрольованих територій, загострення військово-політичної ситуації, виклики для української армії та перспективи для міжнародних спільнот.

На фоні зміни характеру бойових дій і зростання геополітичної напруги, питання миру та безпеки залишаються найактуальнішими, а зусилля для їх вирішення вимагають великої уваги та консолідації зусиль.

Протягом останніх двох років Україна отримала значну підтримку від своїх союзників у вигляді військової, фінансової та гуманітарної допомоги. За даними Кільського інституту світової економіки, інституції Європейського Союзу та Сполучених Штатів надали майже 92 мільярди доларів та 73 мільярди доларів відповідно станом на січень 2024 року. Важлива роль також відводиться наданій Україні технічній допомозі з боку Заходу, такі як танки, протиповітряна оборона та артилерія, які суттєво підтримали оборону країни.

Проте останнім часом спостерігається зменшення потоку допомоги через дискусії щодо тривалості та ефективності підтримки союзниками. Зокрема, новий пакет допомоги від США на 60 мільярдів доларів зазнав блокування у Конгресі, а ЄС, хоча і затвердив пакет на 54 мільярди доларів, зіткнувся з труднощами у виконанні обіцянок, зокрема постачанні артилерійських снарядів.

Негативний вплив на ситуацію має також підтримка з боку країн, які стоять на боці Росії. Так, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан виступає проти підтримки України, що ускладнює ситуацію щодо отримання необхідної допомоги.

Незважаючи на всі труднощі, Україна залишається відданою своїм цілям та продовжує здійснювати зусилля для забезпечення своєї безпеки та територіальної цілісності. В умовах війни країна шукає рішучість та підтримку своїх союзників, зокрема через дипломатичні зусилля та міжнародні контакти.

У своєму нещодавньому інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону Путін ще раз висловив своє спотворене уявлення про історію та війну в Україні, без заперечень зі сторони співрозмовника. Він продовжує стверджувати, хоча й без доказів, що цивільне населення України, зокрема на Донбасі, потребує захисту Росії.

Ще до початку війни Путін публічно висловлював свої амбіції, заперечуючи існування України як суверенної держави і називаючи росіян і українців "одним народом". У грудні 2023 року він заявив, що цілі "спеціальної військової операції" не змінилися, а саме вони включають "денацифікацію" України, базуючись на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також виступає за "демілітаризацію" та "нейтралізацію" України, продовжуючи протистояти розширенню впливу НАТО на схід.

Варто зазначити, що як незалежна держава Україна ніколи не була членом жодних військових союзів, а її політичні цілі включають приєднання до Європейського Союзу та переговори щодо більш тісного співробітництва з НАТО. Зважаючи на наміри Путіна та відсутність ознак бажання будь-якої зі сторін зупинити конфлікт, прогнози аналітиків на користь тривалої війни стають все більш вагомими.

Згідно з аналітичним центром Globsec, найімовірнішим сценарієм є війна на виснаження, що продовжиться протягом 2025 року, з великими втратами з обох сторін. Інші можливі сценарії включають ескалацію конфліктів в інших частинах світу, таких як Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де Росія намагатиметься підтримувати напруженість. Також є варіанти, коли Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягнуться, або коли підтримка союзників України зменшиться, що призведе до пошуку шляхів до переговорів.

Проте і надалі залишається невизначеність стосовно можливого впливу президентських виборів у США, а також того, як інші конфлікти, зокрема протистояння Ізраїлю із ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України та Росії. У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що тривале утримання країни у "штучному дефіциті" зброї допомагає Росії. Під час конференції з безпеки в Мюнхені він підкреслив, що якщо західний світ не об'єднається, щоб дати відсіч, Путін може зробити наступні роки "катастрофічними" для багатьох країн.

Аналітичний центр Rusi стверджує, що Росія успішно перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни. Експерти вважають, що Європа не встигає за Росією, про що свідчить і заява міністра закордонних справ Польщі. Країни Європи, разом із попередженнями міністра закордонних справ Німеччини та розвідувальних служб Естонії, недавно висловили побоювання, що Росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це примусило НАТО та ЄС активізувати майбутнє планування, як щодо військового потенціалу, так і щодо готовності суспільства до життя в іншому світі.

Українські війська продовжують відстоювати свої позиції на фронті, але немає чіткої перспективи на швидке завершення конфлікту. Росія продовжує висувати вимоги, які суперечать міжнародному праву, та загрожує подальшим наступом. Збільшення військової допомоги для України від західних країн, хоча й вітається, але воно не гарантує успіху без єдності та координації зусиль західного світу. Ця ситуація вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності України та підтримки її суверенітету та територіальної цілісності.

«Орієнтовно в районі 40-50% міста, можна сказати, перебуває під контролем ЗСУ. Решта території – ворогом захоплена», – сказав Василь Чинчик.

За його даними, за минулу добу росіянам не вдалося просунутися. У Торецьку залишається ще близько 1150 цивільних, триває їхня евакуація, повідомив Чинчик.

Зазначимо, що за укранськими військовими картами росіяни контролюють набагато менше, ніж половину міста. За російськими ж, вони вже захопили частину центру міста та мікрорайони Нахалівка і Забалка.