Російські наступальні напрямки в Україні: аналіз від NYT

Державне бюро розслідувань України (ДБР) взяло під свою увагу два важливих кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна. Рішення про це було ухвалено відповідно до заяв, які надійшли про ймовірну підробку документів та ухилення від військової служби. Варто відзначити, що Віталій Шабунін, який стоїть на чолі Центру протидії корупції, має багато років активної громадської діяльності та є важливим учасником українського політичного життя. Проте останні події розкрили суттєві суперечності, які призвели до відкриття цих справ.

За інформацією, яку надав журналіст Володимир Бойко у соціальній мережі Facebook, справи проти Шабуніна порушені за ч. 4 ст. 409 КК (Кримінального кодексу) України, що стосується ухилення від військової служби, та за ч. 1 ст. 358 КК, яка стосується підроблення офіційних документів. Зокрема, одна з справ пов'язана з тим, що Шабунін подав кілька листів у військову частину, де він перебував на службі, з проханням прикомандирувати до нього солдата за підписами голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова та заступника голови НАЗК Артема Ситника.

Відзначається, що після розголосу цих фактів керівництво НАЗК відмовилося визнавати листи, які були підписані, заявляючи, що їх не було відправлено офіційно. Однак це не впливає на кваліфікацію дій командира військової частини, який незаконно відрядив солдата Шабуніна до НАЗК та навіть виплачував йому значні суми грошового забезпечення за виконання, за його словами, бойових завдань.

Віталій Шабунін підтвердив інформацію про відкриття кримінальних проваджень проти нього. У грудні слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва видала рішення, що зобов’язало ДБР зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення документів та ухилення від військової служби Віталієм Шабуніним на підставі звернення голови ГО “Громадська рада доброчесності” Ростислава Кравця.

Ці новини викликали значний резонанс у громадськості та в політичних колах, оскільки ставлення до подій, описаних у зверненні, варіюється від підтримки до обурення. Наразі справа перебуває у стадії розслідування, і подальший розвиток подій залишається невідомим.

У вищезгаданій статті зазначено, що Державне бюро розслідувань України ініціювало два кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, у зв'язку з підозрами у підробці документів та ухиленні від військової служби. Один з сценаріїв включає подання Шабуніном листів до військової частини з проханням призначити солдата за підписами посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Заяви про ці дії викликали значний резонанс, особливо у зв'язку з реакцією керівництва НАЗК та висловленими підозрами. Наразі, справа перебуває у стадії розслідування, але важливо відзначити, що ці події мають потенціал вплинути на громадську довіру до інституцій влади та на довіру до самого Шабуніна як відомої громадської фігури.

Український депутат Верховної Ради, Дмитро Разумков, підкреслив, що новий законопроект про мобілізацію наразі залишається напівдоробленим, містить чимало невирішених аспектів. За його словами, остаточний варіант документа очікується найближчими днями, а комітет намірує довести його до логічного завершення до 10 квітня та представити для розгляду у парламенті. "Комітет відданий процесу вдосконалення законопроекту, додаванням та коригуванням його положень. Ще не всі пропозиції враховані, але наразі відсутні системні зміни або затягування у процесі", — заявив Разумков. Згідно його огляду, у законі залишаються неконституційні пункти, зокрема, щодо блокування рахунків, яке депутати пропонували як захід проти ухиленців від військової служби. "Навіть за січень 2024 року з рахунків громадян було виведено 27,4 мільярда гривень. Це призводить до більшої шкоди для України, ніж на початку російської агресії", — підкреслив Разумков. Він також відзначив, що поправка, що передбачала блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, призвела до того, що багато з них оновили свої паспорти на 10 років, уникаючи можливості блокування послуг. За словами Разумкова, це може призвести до втрати контакту з цією категорією громадян, які намагатимуться максимально уникнути взаємодії з українськими органами влади. Наразі комітет активно готує порівняльну таблицю для другого читання законопроекту. Голова Верховної Ради, Руслан Стефанчук, висловив сподівання, що на наступному засіданні закон буде внесено до залу для голосування.

Українські депутати продовжують працювати над законопроектом щодо мобілізації, але залишаються невирішені питання щодо його змісту. Зокрема, деякі положення викликають суперечки щодо їх конституційності, такі як блокування рахунків громадян. Депутати також обговорюють можливість блокування консульських послуг для громадян, що перебувають за кордоном, але це може викликати негативні наслідки, такі як втрата контакту з українськими органами влади. Незважаючи на це, комітет планує завершити роботу над законопроектом та представити його для голосування у Верховній Раді найближчим часом.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Як зазначає The New York Times, незважаючи на певні успіхи Росії на цьому напрямку, військові експерти та представники влади США вважають, що великий прорив ворога малоймовірний. Однак, якщо російським військам вдасться прорвати оборону Торецька, це відкриє їм шлях до важливого логістичного вузла — міста Костянтинівка. Це може ускладнити логістику української оборони та піддати інші населені пункти регіону масованим обстрілам, змушуючи мирних жителів залишати свої домівки.

Захист Торецька має критичне значення для утримання лінії оборони, адже місто виконує роль форпосту, який стримує російські наступальні дії. Військові наголошують, що оборона Торецька завжди була сильною, з глибокими окопами та добре організованими укріпленнями. Однак у травні було прийнято рішення про ротацію військ, і 24-та механізована бригада, яка захищала цей напрямок, була замінена 41-ю бригадою. Ця ротація викликала занепокоєння серед військових, які вважали, що це може призвести до втрати контролю над ситуацією.

Зміна військових підрозділів виявилася невдалою, адже нові сили не були готові до оборони міста через незнання місцевості та неефективне командування. Як наслідок, російські війська почали активно атакувати, що призвело до важких втрат серед українських військових. Попри це, українські бійці продовжують боротися за Торецьк, розуміючи його стратегічну важливість. Уряд надіслав додаткові підкріплення, щоб стабілізувати ситуацію.

Наразі бої за Торецьк тривають, а українські військові роблять усе можливе, щоб стримати наступ російських сил. Водночас жителі інших міст в регіоні можуть вести більш-менш нормальне життя завдяки оборонним діям навколо Торецька.