Російські наступальні напрямки в Україні: аналіз від NYT

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За інформацією слідства, організатором злочинної оборудки став столичний адвокат. Його метою було заволодіння 8,5 млн грн, які були арештовані в рамках кримінального провадження, націоналізовані та спрямовані на потреби оборони України.

Для реалізації схеми адвокат залучив свого колегу та приватну виконавицю. Зловмисники підробили рішення Київського апеляційного суду, яке дозволяло стягнення зазначеної суми з рахунків компанії, бенефіціаром якої є громадянин російської федерації.

Адвокати запропонували приватній виконавиці відкрити виконавче провадження на підставі фальшивого рішення суду. Для того щоб жінка погодилася, вони запропонували їй хабар у розмірі 45 тисяч доларів.

Правоохоронці викрили оборудку, провівши обшуки в місцях проживання та роботи обвинувачених. Під час слідчих дій вилучили значні суми грошей.

За клопотанням прокурорів накладено арешт на:

Обвинувачені постануть перед судом за кількома статтями Кримінального кодексу України:

За ці злочини підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суспільний резонанс викликала не лише сума коштів, а й те, що гроші були спрямовані на оборону країни. Громадськість очікує на прозорий судовий процес та повернення викрадених коштів до державного бюджету.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З цієї кількості нові автомобілі склали 60%, що незначно більше за 59% у минулому році. Лідером ринку гібридів серед нових легкових авто залишається Toyota RAV-4, кількість зареєстрованих автомобілів якого склала 280 одиниць. Другою найбільш популярною моделлю є Toyota Yaris Cross (79 авто), а третє місце займає Nissan Qashqai з 56 проданими автомобілями.

Серед імпортованих вживаних авто з гібридними силовими установками першість у Kia Niro — 54 одиниці. Друге та третє місця займають Ford Fusion US з 50 автомобілями та Toyota Prius з 49.

У вересні український автопарк також поповнився понад 4,2 тисячами електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Хоча попит на електромобілі зменшився на 0,2% у порівнянні з вереснем минулого року, ринок гібридів продовжує демонструвати зростання.

Крім того, минулого місяця на українських номерах з’явилося майже 17 тисяч вживаних легкових авто, які були ввезені з-за кордону. Середній вік цих автомобілів становить понад дев’ять років, що вказує на стабільний попит на більш доступні автомобілі.