Російські ракети атакували Зміївську громаду, зафіксовані жертви та численні пошкодження

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.