Російські спецслужби намагалися ліквідувати українського розвідника

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Цей вираз підтримки виявився яскравим свідченням народної готовності до дії в надзвичайних ситуаціях та потреби в удосконаленні системи державного управління. Зауважимо, що такий швидкий розвиток подій є виразом загального бажання громадян бачити результативні заходи у забезпеченні безпеки та ефективності державного апарату.

Натомість, відзначається цікавий факт щодо часу, необхідного для досягнення мети петиції. Подібна ініціатива від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, вимагала 87 днів для збору необхідної кількості голосів, при цьому вона опинилася на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці. Цей порівняльний аналіз свідчить про швидкісну та ефективну мобілізацію громадської думки на відповідні теми.

Варто також зазначити, що згадана петиція належить до числа ініціатив, які вимагають звернення уваги до демобілізованих військових та їхньої можливості пріоритетного працевлаштування у державних, комунальних структурах та правоохоронних органах. Це свідчить про важливість створення сприятливих умов для військовослужбовців, які віддали частину свого життя захистувати країну, і відображає визнання їхнього внеску у загальне благополуччя та безпеку.

Таким чином, необхідність мобілізації не лише силових, а й адміністративних ресурсів стає актуальною та перспективною ініціативою, яка знаходить широку підтримку серед громадян. Вона підтверджує народну волю до реформування та вдосконалення державного управління з метою підвищення ефективності та безпеки держави.

У висновку можна зазначити, що петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, є яскравим виявом громадської підтримки необхідних реформ у сфері державного управління та забезпечення безпеки. Порівняльний аналіз з іншими подібними ініціативами показує швидкість та ефективність мобілізації громадянського суспільства на важливі питання. Також важливо врахувати потребу в створенні сприятливих умов для демобілізованих військових у їхньому подальшому працевлаштуванні. Всі ці аспекти свідчать про важливість підтримки та реалізації подібних ініціатив для підвищення ефективності та безпеки держави.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Чоловіки до нас зараз практично не їдуть. Швидше за все, бояться, що вручать повістку. Спочатку потрібно проїхати через кілька блокпостів по Україні, плюс проявляють активність наші воєнкоми – ходять навіть у горах”, – розповів мешканець Яблуниці Роман, який підробляє, катаючи туристів на своєму старенькому УАЗику гірськими маршрутами.

Повістки дійсно на курортах вручають, хоча й не скрізь. Наприклад, у Буковелі воєнкоми рідкість. З чуток, є домовленості, що особливо завзято кошмарити цей курорт співробітники ТЦК не будуть.

Багато готелів і приватних садиб стоять напівпорожніми. Їхні власники скаржаться, що витрати зростають, а підвищити цінники на проживання вони не наважуються – і так туристів мало.

Тому, наприклад, хоча практично всі обзавелися генераторами, далеко не завжди їх запускають у періоди відключень світла – занадто дорого.

Друга відмінна риса нинішнього турсезону в Карпатах – велика кількість виставлених на продаж садиб і завмерлих будівництв. Хоча ще торік на західноукраїнських курортах відзначалася справжня навала інвесторів, зараз армія охочих вкластися в місцеву туристичну інфраструктуру помітно зменшилася.

Ці тенденції торкнулися навіть найдорожчого карпатського курорту – Буковеля. Утім, він з останніх сил намагається тримати марку і високі ціни.

Перший день лютого здавна має особливе значення в українській культурі, його вважали щасливим і вдалим. Вірування та традиції, що склалися навколо цієї дати, визначають його як день, коли закладається основа сімейного благополуччя та злагоди на весь рік. В Україні 1 лютого відзначається не лише в контексті народних звичаїв, але й церковних свят, що збагачують цю дату духовним змістом, а також важливими міжнародними подіями, які додають їй ще більшої значимості.

З давніх часів 1 лютого пов'язували з початком нових циклів у житті людей. Наші пращури вірили, що цей день дає можливість налаштуватися на позитив, створити гармонію в родині та притягти удачу на весь рік. Також цей день вважали початком приходу весни, коли природа поступово відроджується після зимового спокою, і навіть сама Земля, здається, прокидається від холодного сну.

За староцерковним стилем цього дня вшановують преподобного Макарія Єгипетського, затворника Макарія Києво-Печерського та святого Лаврентія Чернігівського.

Офіційних державних свят 1 лютого в Україні немає. Водночас ця дата пов’язана з важливими подіями в історії країни. У 1655 році завершилася битва під Охматовим між Запорізьким військом і Кримським ханством. У 1991 році в УРСР було скасовано дискримінаційні обмеження щодо прописки кримських татар у Криму. У 2024 році українська розвідка повідомила про знищення російського військового катера «Івановець».

У світі 1 лютого відзначають Міжнародний день десерту — неофіційне, але популярне свято серед ласунів. Цього дня заведено тішити себе улюбленими солодощами або пробувати нові десерти. Також у різних країнах відзначають День Робінзона Крузо, День хіджабу, День читання вголос, День жувальної гумки та День відмови від токсичних стосунків.

У народному календарі 1 лютого вважали сприятливим днем для сімейних пар і весіль. Існував звичай, за яким чоловік і дружина мали дати одне одному обіцянку й виконати її якомога швидше — вважалося, що це зміцнить шлюб. Народні прикмети цього дня часто пов’язували з погодою та приходом весни. Якщо з дахів капала вода, чекали ранньої весни. Велика кількість зірок уночі віщувала затяжну зиму. Грім цього дня вважали передвісником похмурого березня, а сніг — до дощової весни.

Попри те, що день вважався щасливим, існували й заборони. Подружжю не радили сваритися, оскільки це могло принести розлад у стосунках на весь рік. Також не рекомендували користуватися гострими предметами та залишати їх на столі. У народі вірили, що скарги, жалість до себе та негативні думки цього дня лише примножують негаразди.