Російські війська атакували енергетичну інфраструктуру ДТЕК на Полтавщині та Одещині

Кава давно перетворилася на невід’ємний елемент щоденних звичок для людей у всьому світі, а нові наукові дані додають цьому напою ще одну вагому перевагу. Дослідження, проведене науковцями Південного медичного університету в Гуанчжоу та опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine, свідчить: тривалість життя може бути пов’язана не лише зі споживанням кави загалом, а передусім зі способом її приготування.

Автори роботи зазначають, що різні методи заварювання здатні по-різному впливати на організм. Це пов’язано з тим, що при фільтрації напій проходить крізь паперовий або інший фільтр, який затримує частину органічних сполук, зокрема дітерпенів — речовин, що можуть впливати на рівень холестерину. Водночас нефільтрована кава, наприклад приготована у турці, френч-пресі або деяких традиційних способах, зберігає усі елементи, що природно містяться у зерні.

Фахівці проаналізували дані понад 171 тисячі учасників британського біобанку, які протягом семи років фіксували свої харчові звички та спосіб життя. Як з’ясувалося, ті, хто регулярно пив чорну каву без цукру, мали на 16–20% нижчий ризик передчасної смерті порівняно з тими, хто каву не вживав.

Ще несподіванішими виявилися результати для тих, хто додавав до напою невелику кількість цукру — приблизно одну столову ложку (12 г). У цієї групи ризик передчасної смерті був ще нижчий — на рівні 29–31%.

Дієтолог Дана Елліс Ханнес зазначає, що такі висновки добре узгоджуються з попередніми науковими даними.

За її словами, кава є природним протизапальним напоєм і містить значну кількість поліфенолів та антиоксидантів, які позитивно впливають на здоров’я. Найкориснішою залишається саме чорна кава, оскільки вона не містить додаткових жирів чи підсолоджувачів.

«Чиста кава без підсолоджувачів зберігає всі свої корисні властивості, а цукор чи вершки можуть додавати запальні сполуки», — пояснює Ханнес.

Водночас експертка наголошує, що невелика кількість цукру не є проблемою, якщо загальний раціон збалансований. Одна чайна ложка не викликає різких коливань рівня глюкози та не шкодить здоров’ю — на відміну від популярних солодких кавових напоїв, де може міститися до 8–12 ложок цукру разом із вершками.

Таким чином, дослідники припускають: звичка пити чорну або лише злегка підсолоджену каву може бути простим, але ефективним кроком для потенційного збільшення тривалості життя.

Ключові елементи військового обліку:

Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

“Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

“Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

“Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Україна позиціонує себе не лише як країну, що потребує допомоги, а як важливого партнера, здатного зміцнити позиції США у світі. Як зазначив народний депутат Володимир Ар’єв, захист України є ключем до збереження іміджу США як глобального гаранта безпеки.

“Підтримка України — це не благодійність. Це стратегічний інтерес, який допомагає США залишатися лідером світової безпеки”, — наголошують українські дипломати.

Україна також акцентує увагу на своїх природних багатствах, зокрема родовищах літію — металу, необхідного для виробництва акумуляторів і мікрочіпів. Володимир Васюк, експерт з промисловості, заявив, що Україна може стати важливим партнером для західного світу у сфері високих технологій.

“Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього. Для США це шанс отримати доступ до стратегічно важливих ресурсів, які краще залишити у руках дружньої країни, ніж дозволити їм перейти до Росії”, — сказав Васюк.

Україна не лише розраховує на підтримку адміністрації Трампа, а й прагне знайти союзників серед його прихильників. Сенатор Ліндсі Грем вже підкреслив економічний потенціал України, називаючи її джерелом рідкоземельних мінералів вартістю у трильйони доларів.

Аргументи на користь співпраці з Україною можуть зацікавити навіть Ілона Маска, якого критикують за антиукраїнські висловлювання. Тема з літієм, за словами американських аналітиків, може стати ключем до налагодження діалогу з ним та іншими скептиками.

За перші десять місяців 2025 року Національна поліція зареєструвала понад 103 тисячі заяв і повідомлень про злочини, що демонструє зростання кількості звернень громадян та підвищення їхньої готовності повідомляти про правопорушення. Такі дані формують уявлення про реальний стан безпеки в країні й дозволяють оцінити, як змінилася криміногенна ситуація під впливом воєнного часу, соціальних трансформацій та економічних факторів.

Помітною тенденцією залишається збільшення кількості звернень щодо шахрайства, особливо в онлайн-середовищі. Зловмисники активно адаптуються до нових технологій, використовуючи фішингові схеми, підроблені сайти, месенджери та соціальні мережі. У структурі зареєстрованих правопорушень також значну частку становлять крадіжки, незаконні заволодіння транспортом і злочини проти власності, що традиційно реагують на економічну нестабільність.

Попри таку офіційну статистику, реальний масштаб проблеми значно більший. Частина постраждалих не звертається в поліцію — через страх, психологічну залежність або нерозуміння, що вони стали жертвами домашнього насильства.

Правоохоронці за цей період винесли понад 63 тисячі термінових заборонних приписів, які зобов’язують кривдника негайно залишити місце проживання жертви.

На поліцейському обліку зараз перебувають понад 77 тисяч осіб, які вчинили домашнє насильство.

Для оперативного реагування в Україні функціонують:• 64 сектори протидії домашньому насильству• 69 мобільних груп реагування — вони виїжджають на виклики та надають допомогу постраждалим у кризових ситуаціях.

Катерина Павліченко підкреслює, що подолання домашнього насильства — це спільна відповідальність держави, громади та кожної людини.

Її слова резонують особливо в умовах, коли кількість звернень продовжує зростати:«Домашнє насильство — не сімейна справа. Це справа держави, громади і кожного з нас».