Російські війська продовжують просування на фронті: нова інформація від DeepState

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

У Берегівському районі Закарпатської області складна гідрологічна ситуація переросла у серйозний інфраструктурний ризик: через різке танення снігу та стрімке підвищення рівня води в річці Тиса виникла загроза припинення газопостачання одразу в 17 населених пунктах. Підмив опори магістрального газопроводу може призвести до тимчасового або повного відключення газу для майже 5 800 споживачів — як домогосподарств, так і соціально важливих об’єктів.

За інформацією обласних служб, вода підійшла критично близько до елементів газотранспортної системи, що ускладнює доступ до них і підвищує ризик аварій. Фахівці зазначають, що подальше зростання рівня Тиси може прискорити руйнування ґрунту під опорою, а це створює пряму загрозу стабільності трубопроводу.

Небезпечна ситуація склалася поблизу села Гетиня. Через потужні водні потоки конструкція опори зазнала суттєвого пошкодження і нахилилася, що створює ризик аварії на газовій мережі.

У зоні потенційного відключення опинилися Гетиня, Сасово, Дяково, Петрово, Бобове, Чепа, Чорнотисово, Дюла, Холмовець, Дівичне, Затисівка, Велика Паладь, Заболоття, Братово, Оклі, Оклі Гедь та Клинове.

У Пийтерфолвівській громаді розгорнули оперативний штаб. На місці працюють аварійні та інженерні служби. Фахівці вже почали облаштовувати спеціальний насип через русло Тиси, щоб забезпечити проїзд важкої техніки до пошкодженої ділянки.

Першочергове завдання — стабілізувати та зафіксувати трубу газопроводу, аби запобігти її подальшому зміщенню та можливому розриву. Після цього планують розпочати повноцінні ремонтні роботи.

Паралельно інженери розглядають кілька сценаріїв відновлення газопостачання. Серед них — встановлення тимчасової перемички або прокладання нової лінії методом буріння під руслом річки. Через складні гідрологічні умови обидва варіанти опрацьовують одночасно, щоб скоротити час ліквідації наслідків паводку.

На період аварійних робіт для мешканців скасували графіки відключень електроенергії. Енергетики залучили додаткові бригади, адже у разі відсутності газу люди можуть масово перейти на електроопалення, що збільшить навантаження на мережі.

Також спільно з ДСНС у громадах розгортають Пункти незламності та обігріву. Місцевих жителів закликають підготувати альтернативні джерела тепла, зокрема пічне опалення та запаси скрапленого газу для побутових потреб.

На Волині розгорівся новий скандал, пов’язаний із деклараціями державних службовців. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас оприлюднила інформацію про подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У декларації Лілії Бас зазначено, що її син подарував їй автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого, за оцінками, складає близько 750 тисяч гривень.

Особливістю цього подарунка є той факт, що Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни, що викликає додаткові питання щодо його фінансових можливостей та джерел походження таких дорогих активів. Однак це не єдиний випадок дорогого транспорту в деклараціях родини. У серпні 2024 року Володимир Бас також задекларував автомобіль VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року випуску, вартість якого оцінюється в 400 тисяч гривень.

До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

Повернення територій військовим шляхом “здається все менш імовірним”, як пише Washington Post. Статус-кво українського конфлікту на Донбасі визначається як жахливий, з гиненням українців щодня на полі бою. Офіційні особи України та Заходу вважають, що президент Зеленський "застряг" у цьому конфлікті, а солідарність внутрішньо в Україні послабшала. Українські законодавці визнають, що швидких рішень не буде, а вихід на кордони 1991 року є нереальним. На думку багатьох, у політичному керівництві України потрібно скоригувати свою риторику. Спроби виправити ситуацію на фронті поки що безуспішні, а заходи щодо посилення мобілізації розкололи суспільство. Західні дипломати вбачають два можливі сценарії: з підтримкою для оборони або без, але в обох випадках передбачаються великі жертви і територіальні втрати для України. Потрібно готуватися до того, що 2025 рік може стати ще одним роком війни, а не мирних переговорів, вважають експерти. Думки українців щодо тривалості конфлікту розділені, але багато хто вважає, що статус-кво може тривати ще десятиліттями.

• Військове повернення територій українськими силами стає все менш імовірним, залишаючи статус-кво конфлікту надзвичайно жахливим.

• Президент Зеленський знаходиться під критикою за невизначеність у вирішенні ситуації, що призвело до послаблення солідарності всередині країни.

• Суспільство розділене щодо шляхів вирішення конфлікту, а спроби мобілізації викликають протиріччя.

• Населення України і міжнародні партнери мають готуватися до можливості тривалого конфлікту до 2025 року, з врахуванням можливості продовження статус-кво на десятиліття вперед.