Російського агента, який “зливав” ФСБ локації Сил оборони України, засуджено до 15 років

Увага до діяльності судді Печерського районного суду Києва Євгена Хайнацького останнім часом значно зросла через низку процесуальних рішень та декларацію майна його родини. Останні дослідження показують, що в офіційних документах його сім'ї зазначено значну кількість земельних наділів, елітних квартир та дорогих автомобілів, що може викликати питання щодо можливих конфліктів інтересів. Крім того, варто звернути увагу на низку судових рішень, що стосуються відмов у розгляді скарг на бездіяльність прокурорів. Ці рішення, зокрема у резонансних справах, ставлять під сумнів не лише правомірність судових актів, а й прозорість судової системи в цілому.

Аналізуючи публічні декларації судді та його сім’ї, можна побачити певні суперечності між задекларованими доходами та рівнем життя, який демонструє родина Хайнацьких. Зокрема, питання викликає наявність кількох земельних ділянок у Київській області, а також об’єктів нерухомості, що є важливими для розуміння фінансової спроможності родини судді. Водночас важливим є і те, що жодне з цих питань не отримало належного судового розгляду, незважаючи на численні запити та публічні звернення.

За даними декларації за 2024 рік, родина судді володіє значним майном. У документі вказані два земельні наділи — у Чернігівській та Київській областях. Більшість нерухомості задекларована на дружину Юлію Кияновську: квартира в Києві, заміський маєток під столицею, десятки земельних ділянок у Чернігівській області та селах Київщини, а також частка у спільній власності будинку. У 2024 році, ідеться у публікаціях, Кияновська придбала ще одну столичну квартиру за понад 2,3 млн грн.

Автопарк родини також виглядає представницьким: згадується Lexus RX 350, зареєстрований на дружину, а BMW X5 і BMW X7 — якими сім’я користується нібито безоплатно від підприємств, пов’язаних із нею. Окрім того, у відкритих реєстрах Кияновська фігурує як акціонерка ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», тоді як у декларації судді відсутні відомості про корпоративні права.

Разом із майновими деклараціями увагу привертає й судова практика Хайнацького. Суддя систематично відмовляє в скаргах на бездіяльність прокурорів у випадках, коли йдеться про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Як приклад можна навести скаргу, пов’язану з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером: матеріали розслідування містили ознаки можливих протиправних дій — від використання підконтрольних схем до розкрадань і рейдерських захоплень. Офіс Генерального прокурора відмовився вносити відомості до ЄРДР, а суддя Хайнацький залишив без задоволення скаргу, пославшись на «недостатність обʼєктивних відомостей».

У низці інших резонансних справ суддя також ухвалював рішення, які ускладнюють доступ до ефективного розслідування і тим самим можуть захищати інтереси впливових осіб та бізнес-кіл. Поєднання великого майна родини й судової практики, яка часто спричиняє відсутність слідчих дій, викликає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів та прозорості рішень.

Уряд оприлюднив довгоочікуваний перелік категорій громадян, які наділені правом на відстрочку від мобілізації відповідно до нового законопроєкту. Цей перелік включає такі категорії:

Інваліди всіх груп і особи, які не проходять медичних вимог. Їм надається відстрочка на період від 6 до 12 місяців, після чого необхідно пройти знову медичний огляд.Батьки з трьома неповнолітніми дітьми, за умови, що немає заборгованості за аліментами, яка перевищує тримісячний обсяг.Батьки та матері-одиначки, чия друга половина загинула, зникла безвісти, позбавлена батьківських прав або перебуває у в'язниці.Батько або мати неповнолітньої дитини, чия друга половина вже проходить військову службу.Батьки неповнолітніх дітей-інвалідів та дітей зі значними захворюваннями.Батьки повнолітньої дитини-інваліда.Усиновителі дітей-інвалідів, при умові, що дитина була визнана сиротою або позбавленою батьківського піклування на момент усиновлення.Подружжя, один з яких інвалід третьої групи, звільняються від мобілізації лише в разі специфічних обставин, визначених законодавством.Ускладнено порядок відстрочки для тих, чиї батьки є інвалідами першої та другої груп. У разі, якщо один із подружжя не зобов'язаний до військової служби, другого можуть мобілізувати, за винятком випадків, коли друга половина потребує медичного догляду, що підтверджується медичною комісією.Бабусі та дідусі, які є інвалідами першої та другої груп, можуть використовувати відстрочку для своїх онуків лише в разі відсутності інших близьких родичів, які можуть забезпечити догляд.Учні денної або дуальної форми навчання, які отримують вищу освіту. Це означає, що абітурієнти та аспіранти залишаються відстроченими від мобілізації. Отже, згідно з опублікованим переліком категорій, особам, які мають право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом, включаються різні соціальні групи, такі як інваліди, батьки з неповнолітніми дітьми, усиновлювачі дітей-інвалідів, члени сімей військовослужбовців, а також учні денної або дуальної форми навчання, які здобувають вищу освіту. Запроваджені обмеження і винятки щодо отримання відстрочки від мобілізації враховують різноманітні сімейні та медичні ситуації. Ці заходи спрямовані на забезпечення належної підтримки різним категоріям громадян у складних життєвих обставинах, забезпечуючи водночас відповідний рівень військової мобілізації.

Уряд Ірландії ухвалив нові правила розміщення українських громадян, які прибувають до країни у пошуках тимчасового захисту. Відтепер безкоштовне перебування у державному житлі скорочено з 90 до 30 днів. Після завершення цього терміну українці повинні будуть самостійно подбати про житло або долучитися до програми співфінансування проживання, що наразі перебуває на етапі впровадження.

Згідно з даними ірландського видання RTE, держава продовжить надавати початкову підтримку прибулим українцям, аби забезпечити їм перші тижні адаптації в новому середовищі. Проте після місяця безоплатного розміщення планується поступовий перехід на систему часткової оплати — передусім для тих, хто має офіційне працевлаштування або стабільний дохід.

Міністр юстиції Джим О’Каллаган заявив про відчутне зростання кількості прибулих українців із початком осені. За його словами, якщо тенденція збережеться, владі доведеться шукати додаткові місця розміщення. Загалом від початку повномасштабної війни в Ірландію приїхали близько 100 тисяч громадян України; нині у країні перебуває приблизно 83 тисячі.

Уряд обґрунтовує зміни необхідністю збалансувати гуманітарну підтримку та спроможності системи розміщення, водночас зберігаючи доступ до базових послуг і інтеграційних програм для новоприбулих.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.