Росія атакувала Ізюм балістичною ракетою: що відомо про наслідки

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на те, що закон про мобілізацію дає право багатодітним батькам отримати відстрочку у разі наявності 3 неповнолітніх дітей та відсутності заборгованості зі сплати аліментів, Резерв+ підтягує інформацію з реєстру багатодітних сімей, що означає, що право на відстрочку фіксується лише для тих, хто має 3 дітей в одному шлюбі.

Таким чином, батьки, у яких діти були народжені в різних шлюбах, через некоректне відображення в додатку втратили право на відстрочку.

Цікаво, що у реєстрі багатодітних сімей перебувають також ті чоловіки, які мають в одному шлюбі троє дітей віком до 23 років (у разі навчання цих дітей у ПТУ чи ВНЗ). Але закон про мобілізацію не дає відстрочення цієї категорії чоловіків.

Таким чином функція видачі відстрочок у додатку Резерв+ реалізована з порушенням законодавства двічі – не дає відстрочення батькам трьох дітей у різних шлюбах та навпаки – дає батькам трьох дітей з однієї сім’ї віком до 23 років.