Росія атакувала Ізюм балістичною ракетою: що відомо про наслідки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Що передбачає воєнний стан?

Воєнний стан надає державі та військовому командуванню широкі повноваження, зокрема:

Політичні обмеження та незмінність влади

Конституція України гарантує, що під час воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ключових державних інститутів, таких як Верховна Рада, уряд і суди. Зміни до Конституції також неможливі, а вибори не проводяться. Проте, варто зазначити, що повноваження президента не можуть бути продовжені на час воєнного стану, оскільки це не передбачено Основним Законом.

Ключові елементи військового обліку:

Французька компанія Renault стала лідером ринку нових легкових автомобілів, продемонструвавши відмінні результати: у жовтні було продано 775 нових авто цієї марки. Попередній фаворит, Toyota, опинився на другому місці з 679 реалізованими автомобілями.

Третє місце в рейтингу зайняла Skoda, яка продала 402 автомобіля. До п’ятірки кращих також потрапили BMW з 397 авто та Volkswagen з 363.

Кросовер Renault Duster знову став бестселером місяця, реалізувавши 749 одиниць. Загалом з початку року в Україні було зареєстровано 58,8 тисячі нових легкових автомобілів, що на 19% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Ці дані свідчать про поступове відновлення автомобільного ринку в Україні, незважаючи на виклики, з якими стикається країна. Зростання попиту на нові автомобілі є позитивним сигналом для галузі та свідчить про відновлення споживчої активності в Україні.

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.

Україна стоїть перед критичним викликом у справі оборони свого повітряного простору, зазнаючи недоліку у близько 75% необхідних ресурсів, що відтісняє нас у зону небезпеки. Президент Володимир Зеленський, виступаючи у своєму останньому інтерв’ю, відзначив цю проблему, вказавши, що наші можливості лише обмежуються близько 25% необхідного для ефективного захисту. Він підкреслив необхідність отримання 120-130 винищувачів F-16 або аналогічних літаків для забезпечення належного рівня безпеки у порівнянні з Росією.

Поруч із цим Зеленський висловив своє розчарування щодо обмежень у використанні західної зброї для ударів на території Росії. Він наголосив на нерівності умов, де Росія може здійснювати атаки зі своєї території, а Україна не може відповісти так само через обмеження. За даними видання The Wall Street Journal, була розглянута можливість отримання дозволу від США на зняття обмежень щодо використання американської зброї на території Росії.

У своєму заявленні 17 травня президент відзначив перетин кордону російськими силами у Харківській області як результат недостатньої протиповітряної оборони з боку України, що дозволяє Росії атакувати з великої відстані. Це ставить під загрозу безпеку та цілісність нашої країни, вимагаючи негайних заходів для зміцнення нашої оборонної потужності.

Україна стикається з серйозними викликами щодо захисту свого повітряного простору, оскільки відчуває великий недолік у необхідних ресурсах для ефективного захисту. Заяви президента Володимира Зеленського свідчать про необхідність негайних заходів для забезпечення безпеки країни, включаючи отримання сучасної військової техніки та зняття обмежень щодо використання зброї. Підвищення обороноздатності та зміцнення протиповітряної оборони стають невідкладними завданнями для України в контексті загострення ситуації на сході країни та на міжнародній арені.