Росія атакувала Україну вночі: є загиблі та поранені, зруйновані будинки у кількох областях

Україна на шляху відбудови після війни переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку. За останні роки кількість західних компаній, що виявили бажання долучитися до цього процесу, поступово зростає. Як приватні, так і державні іноземні фірми активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни.

Згідно з даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів, що свідчить про великий інтерес до відновлення України з боку міжнародних партнерів. Серед компаній, які виявили бажання приєднатися до цієї місії, зазначаються не лише європейські та американські гіганти, але й турецькі корпорації.

Зокрема, Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже успішно реалізувала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів, демонструючи високий рівень ефективності та професіоналізму.

Проте процес відбудови країни не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. На першому місці потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансових аспектах.

Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українського народу та виконання мирних угод, а також від дотримання міжнародних зобов'язань Росією.

Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України впевнений, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Проте успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Тільки спільними зусиллями український народ зможе повернутися до стабільності та процвітання.

Україна переживає важливий період відбудови після війни, який привертає увагу західних компаній та залучає значні інвестиції. Процес відбудови потребує не лише фінансових вкладень, але й уваги до соціальних та економічних аспектів для забезпечення благополуччя населення. Успіх відновлення України залежить від терпіння українського народу, виконання мирних угод та дотримання міжнародних зобов'язань. Зусилля всіх зацікавлених сторін є ключовим елементом у досягненні стабільності та процвітання країни.

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

На тлі загострення енергетичної кризи та постійних закликів до економії коштів державних установ, філія «ВП “Управління справами”» ДП «Енергоатом» опинилася в центрі скандалу через закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на суму 6,81 млн грн. Важливо зазначити, що торги пройшли без будь-якої конкуренції: 13 листопада на відкритих торгах не зареєструвався жоден інший учасник, і контракт автоматично був укладений з ТОВ «Олімп Мотор».

Особливу увагу викликала одна з позицій замовлення — чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top з пакетом Bronze, вартістю 2,61 млн грн. Саме ця покупка привернула суспільний інтерес через відчутну ціну та відсутність прозорої конкуренції, що викликало підозри у непрозорості процесу та потенційних порушеннях принципу ефективного використання державних коштів.

Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.

Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.

Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.

Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.

Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.

Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.