Росія готує наступ уже в квітні

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

За другу половину 2024 року Ірина Калініна, дружина заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максима Калініна, задекларувала дохід у розмірі майже 6 мільйонів гривень. За інформацією журналістів «МедіаДоказу», значну частину цих коштів вона отримала завдяки здачі в оренду номерів у популярному готельному комплексі «Глухомань», що розташований неподалік Полтави. Проте виникає кілька запитань щодо цієї ситуації, адже сама Ірина Калініна не є власницею нерухомості в цьому комплексі і не займається його орендою.

«Глухомань» — це великий готельний комплекс, що знаходиться в селищі Нижні Млини, відомий своїм розташуванням серед лісів та мальовничих краєвидів. Комплекс включає в себе два готелі, кілька дерев'яних будиночків для відпочинку, а також аквапарк. Вартість проживання в ньому варіюється від 2000 до 3500 гривень за ніч, що дозволяє йому привертати чимало туристів і відпочивальників.

Ірина Калініна зареєструвала ФОП у травні 2024 року. До цього вона працювала головною спеціалісткою управління освіти Кіровоградської ОДА і отримувала соціальні виплати. Протягом семи місяців після реєстрації ФОП вона отримала 5,8 млн грн прибутку від готельної діяльності та надання послуг тимчасового розміщення. У документах вона не зазначена як власниця чи орендарка нерухомості комплексу.

Журналісти відзначають, що номер телефону, який Ірина вказала при реєстрації ФОП, збігається з контактними даними ТОВ «Ресторан Глухомань» та ТОВ «Готель Аквапарк Глухомань». Той самий номер використовувала ФОП Альона Руденко, дружина брата Владислава Руденка. У соціальних мережах є спільні фотографії відпочинку Ірини Калініної та Альони Руденко.

Максим Калінін у коментарі заявив, що його дружина займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки, тому він не бачить порушень. Раніше журналісти фіксували, що Калінін ігнорував запити щодо можливих корупційних схем, зокрема щодо зміни маршрутів громадського транспорту в Полтаві та підписання прямих договорів без тендерів. У відповіді пресслужби Полтавської ОВА він спростував усі звинувачення колишньої керівниці управління інфраструктури Тетяни Костенко, зазначивши, що організація пасажирських перевезень належить виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не посадовцям ОВА, та що всі процедури закупівель відбувалися відповідно до законодавства.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.