Росія готує наступ уже в квітні

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

20 грудня Кабінет міністрів України затвердив запуск системи “е-Консул” — цифрового проєкту, спрямованого на спрощення надання послуг для українців, які перебувають за кордоном. Завдяки цій ініціативі громадяни зможуть отримати низку документів із мінімальною кількістю візитів до дипломатичних установ.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, система “е-Консул” дозволить надавати такі послуги:

Для подачі заяв на отримання цих послуг використовуватимуться портал і мобільний додаток “Дія”.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив упевненість, що цифровізація консульських послуг стане важливим кроком для мільйонів українців, які живуть за кордоном.

“Переконаний, що мільйони наших громадян за кордоном оцінять нововведення, які спрощують доступ до послуг МЗС шляхом цифровізації. Для подачі та отримання документів двічі їхати за багато кілометрів не потрібно. Це є реальною економією часу та коштів для наших громадян”, — зазначив Сибіга.

Уряд підкреслив, що ця ініціатива є експериментальною. Її успішна реалізація стане кроком до повної цифровізації консульських послуг, що полегшить життя українцям за межами країни.

Останнім часом українське суспільство обурене ситуацією, яка склалася навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ці спеціалісти, які протягом років займалися розслідуванням корупційних схем у "Укрзалізниці", нещодавно прийняли рішення приєднатися до рядів цієї державної компанії.

Особливо велике обурення викликає той факт, що один з колишніх детективів отримав акції підприємств, стосовно яких саме НАБУ проводило розслідування. Це викликає серйозні сумніви щодо об'єктивності та незалежності служби, яка має боротися з корупцією в країні.

Реакція громадськості та експертів

Суспільство та численні експерти в сфері правозахисту висловлюють серйозне обурення і підкреслюють необхідність негайного розслідування цього скандального випадку. За їхніми словами, такі дії високопрофесійних правоохоронців підірвують довіру суспільства до НАБУ та інших антикорупційних органів.

Політичні реакції

На ситуацію також відреагували політичні діячі, зокрема народні депутати, які закликають до ретельного аналізу всіх обставин і подій, пов'язаних з цим скандалом. Вони підкреслюють, що недопустимою є будь-яка форма зловживання владою та корупції, особливо серед тих, хто має бути символом чесності та прозорості.

Заключення

Ситуація з колишніми детективами НАБУ, які зайняли посади в "Укрзалізниці" після років роботи у Національному антикорупційному бюро, стала причиною глибокого обурення громадськості та експертного середовища. Вимагається об'єктивне розслідування та прийняття необхідних заходів для відновлення довіри до важливих інституцій, які мають ключове значення для боротьби з корупцією в Україні.

Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.

Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.

Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.

При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.

Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.

А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.