Середа, 2 Вересня, 2026

Росія планує мобілізацію понад 500 тисяч осіб восени

Важливі новини

Генштаб ЗСУ: У Краснодарському краї РФ уражено поромну переправу і нафтовий термінал порту «Кавказ»

Інформація, надана Генеральним штабом Збройних сил України, свідчить про високу ефективність військових операцій, проведених з використанням передових українських ракетних систем "Нептун". Успішне ураження важливих об'єктів інфраструктури в Краснодарському краї Російської Федерації є доказом готовності та ефективності національних збройних сил. Зокрема, піддалися атакам поромна переправа та нафтовий термінал порту "Кавказ". Ці об'єкти, які є ключовими для інфраструктури та економіки регіону, були цілеспрямовано поразжені, що створює серйозні перешкоди для противника та підтверджує високий рівень військово-технічного потенціалу України.

Цей порт розташований з російського боку на вході в Керченську протоку з Азовського моря.

Також дрони вразили нафтотермінал у Краснодарському краї, повідомляє ДШУ.

Російська влада раніше повідомляла про удар безпілотників по нафтобазі в Темрюкському районі Краснодарського краю.

Приліт по «Кавказу» і черговому порому в РФ не підтверджувався.

Водночас міноборони РФ повідомляло про атаку протикорабельних ракет, яку, за версією росіян, вдалося відбити.

Нагадаємо, вчора Генштаб України заявив про удар по порому через Керченську протоку американськими ракетами ATACMS.

Масштабна ДТП під Львовом: 35 травмованих, серед постраждалих – шестеро дітей

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Інформація станом на 08:40: загинули троє людей. Ще 35 мають травми різної важкості. Серед постраждалих є шестеро дітей. На місце ДТП виїжджали 11 бригад медиків. Потерпілим надають всю необхідну допомогу. Обставини аварії зʼясовують правоохоронці.

Інформація була оновлена в зв’язку з оновленням даних головою ОВА.

Сьогодні, 11 жовтня, близько 06:30, на обʼїзній Львова, в районі села Чишки, на автодорозі М-06 Київ – Чоп сталася масова ДТП з потерпілими за участю автобуса міжнародних перевезень “Варшава – Одеса”, вантажного автомобіля “Нова Пошта” та кількох легкових транспортних засобів.

Віталій Кличко втрачає вплив на Київську міську раду

Віталій Кличко, мер Києва, стикається з серйозними викликами у...

Літак L-39 «Альбатрос» розбився під час навчального польоту в Краснодарському краї

У Краснодарському краї Росії стався інцидент з військовим навчально-тренувальним...

Сирський: аналіз особистості нового головнокомандувача Збройних Сил України

У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений. Ця кадрова зміна відбулася після тривалих політичних скандалів, що тривали протягом трьох місяців. Призначення Сирського на цю посаду викликало загальний інтерес у громадськості, оскільки воно стало результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем Залужним, яке перетворилося на публічну дискусію. Напруження між сторонами почалося у листопаді 2023 року, коли Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, що викликало критику з боку Офісу президента. Цей конфлікт наростав, і в кінці січня президент Зеленський звільнив Залужного. Це рішення підтверджувалося звістками про зустріч Зеленського з Залужним та міністром оборони, під час якої було оголошено про звільнення.

Після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”. Тим не менш, досі залишається невідомим, чому Володимир Зеленський відклав підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади. Незважаючи на ці труднощі, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а на його місце призначено досвідченого генерала Олександра Сирського, якого вважали фаворитом голови Офісу Президента.

Олександр Сирський є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби. Він народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії. Після завершення військової академії він розпочав службу в українській Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України. Сирський має вражаючий палітру досягнень: він успішно закінчив Академію Збройних сил, отримав освіту в Національному університеті оборони та очолював різні військові підрозділи. Взимку 2015 року він відіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Пізніше він очолював Об’єднаний оперативний штаб та керував Сухопутними військами. Сирський також відзначився як організатор та стратег, здатний приймати рішення на місці та впроваджувати ефективні тактичні стратегії.

Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року Олександр Сирський виявився одним з керівників операції. Він володіє вражаючим військовим стратегічним мисленням, готовим до будь-яких несподіваних ситуацій, навіть тих, що вважаються малоймовірними. Тим не менш, деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання в керування підрозділами на рівні роти. Водночас йому приписували добрі стосунки з Офісом Президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача Збройних Сил України ще весною 2022 року.

Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут. Чи раніше вийти з міста взимку 2023 року, чи наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні — це були основні питання спірів. У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, яке активно брало участь у бойових діях на найнапруженіших ділянках фронту. Влітку 2023 року американські стратеги рекомендували Залужному сконцентруватися на прориві на південному напрямку, але українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, де виступав Сирський.

Оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, під керівництвом Олександра Сирського, взяло на себе оборону ділянок фронту біля Куп'янська і Лиману. Російські війська проводили активні атаки, а українські сили утримували оборону. Основною метою Росії було відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині. Крім того, армія Російської Федерації, ймовірно, намагалася захопити вже відвоювані міста Куп'янськ і Лиман, які мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і ключові точки оборони в районі.

Протягом півроку російські війська здійснили лише невелике просування на відтинку дороги Куп'янськ — Сватове на ділянці цього фронту. Проте їхні втрати в техніці та особовому складі були значними. Незважаючи на це, за словами генерала Олександра Сирського, ситуація на цьому напрямку залишається складною. Це пояснюється тим, що крім напрямку біля Куп'янська, російські війська в кінці минулого року розпочали наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині. Проте всі їхні спроби були неуспішними, як заявив новий головнокомандувач Збройних сил України.

У результаті важкої боротьби та напружених зусиль українських Збройних Сил на різних напрямках фронту, відбулися лише обмежені успіхи російської армії на ділянці дороги Куп'янськ — Сватове. Російські втрати у техніці та особовому складі значно зменшили їхню здатність до просування. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ворожі війська активно діють на різних напрямках фронту, намагаючись виявити слабкі місця в обороні України. Варто відзначити, що українські Збройні Сили виявилися відповідними в цій ситуації, здатними ефективно протистояти ворожим атакам та зберігати стратегічні позиції.

У Росії з'явилася інформація про можливу масштабну мобілізацію, в рамках якої можуть бути залучені більше 500 тисяч людей. За прогнозами українських аналітиків, частина мобілізованих осіб може бути відправлена на фронт вже в перші два тижні після призову, а решта проходитиме короткострокову підготовку для можливого відкриття нових напрямків бойових дій.

Цю інформацію оприлюднив Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України, у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що російське військово-політичне керівництво активно готує плани для проведення мобілізаційної кампанії восени.

Коваленко підкреслив, що деякі з мобілізованих можуть бути відправлені на передову вже протягом перших двох тижнів для заповнення нестачі особового складу на сході, в той час як інших готуватимуть протягом місяця для можливих нових наступів.

На думку Коваленка, найближчі місяці можуть стати надзвичайно напруженими для українських Сил оборони, оскільки Росія, ймовірно, активізує свої наступальні дії восени та взимку. Він також зауважив, що майбутні бойові дії можуть супроводжуватися інтенсивними піхотними боями, а також широким використанням безпілотників, керованих бомб та артилерії.

У зв'язку з цим Україні необхідно підготуватися до складного осінньо-зимового періоду, коли Росія може намагатися компенсувати свої втрати за рахунок масового призову нових військовослужбовців. Це питання неодноразово порушувалося українськими високопосадовцями, зокрема президентом Володимиром Зеленським, який вважає, що Кремль може вдатись до нового призову громадян після виборів до Державної думи.

Раніше інформацію про підготовку до нової мобілізаційної кампанії підтверджували також в Головному управлінні розвідки України. За даними розвідки, російська влада реалізує приховані заходи для збільшення чисельності армії задля продовження війни.

Незважаючи на це, офіційна Москва не робить жодних коментарів щодо можливості загальної мобілізації. Експерти вважають, що це пов'язано з боязню Кремля викликати негативну реакцію серед населення, оскільки попередня мобілізація восени 2022 року викликала масовий виїзд громадян з країни.

Крім того, російська влада продовжує використовувати різні інші способи для поповнення армії. Зокрема, регіональні адміністрації тиснуть на бізнес, вимагаючи надати певну кількість людей для участі у військових діях. У випадках, коли така вимога не виконується, підприємцям пропонують сплачувати значні суми замість відправки працівників до армії.

На даний момент офіційних підтверджень щодо намірів мобілізувати понад 500 тисяч осіб з боку Росії немає, а озвучена інформація базується на заявах української сторони.

Останні новини