Субота, 18 Липня, 2026

Росія розпочала виробництво балістичних ракет “Орєшнік”, але запаси обмежені

Важливі новини

Прогноз ризику дефіциту електроенергії в Україні: тривала перспектива відключень та відновлення енергосистеми

Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо перспектив енергетичної ситуації в Україні, заявивши, що ризик дефіциту електроенергії та введення графіків відключень залишатиметься актуальним ще мінімум на наступні три-п’ять років. Таку оцінку він дав у контексті обговорення стану енергетичної інфраструктури країни, зокрема після масштабних руйнувань, завданих війною. За його словами, навіть за умови активного відновлення енергосистеми, значні труднощі у забезпеченні стабільного енергопостачання залишатимуться у найближчій перспективі.

Кудрицький підкреслив, що середньострокові ризики дефіциту електроенергії є об’єктивними та випливають із значних пошкоджень, які понесла інфраструктура внаслідок військових дій. Ремонт та відновлення енергетичних об’єктів потребує значних ресурсів і часу, тому відключення електроенергії на певних територіях залишатимуться звичайною практикою, навіть попри значні зусилля уряду та енергетичних компаній. Такі графіки відключень стануть нормою для багатьох областей, зокрема в зимовий період, коли попит на електричну енергію традиційно зростає.

Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

У першому кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні зросла на 24% у річному вимірі й сягнула 23 460 гривень. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики. Для порівняння, у першому кварталі 2024 року середній розмір заробітку становив 21 473 гривні. Найвищі зарплати традиційно зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — у середньому 65 579 […]

Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату

Сьогодні відзначають День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування каната. Кожне з цих свят має свою унікальну історію та символізм. 19 лютого у 1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою офіційним символом країни став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, […]

The post Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Російська Федерація, зафіксована на етапі малосерійного виготовлення балістичних ракет середньої дальності типу "Орєшнік", все ще має вкрай обмежені запаси цієї зброї. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на результати аналізу використання цих ракет, дані українських спецслужб та думки міжнародних експертів.

Фахівці зазначають, що Одним із показників можливого переходу до серійного виробництва є скорочення часу між ударами. Наприклад, між першим застосуванням "Орєшніка" в Дніпрі та Львові минуло близько 13,5 місяців, тоді як між другим і третім випадками, зокрема атакою на Білу Церкву 24 травня, термін скоротився до приблизно 4,5 місяців. Такі зміни можуть свідчити про налагодження виробничого процесу або накопичення мінімального запасу ракет.

Подібні тенденції відповідають попереднім оцінкам українських спецслужб, які вказували на можливість випуску до шести ракет "Орєшнік" у 2026 році. В січні того ж року перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський повідомив, що Росія на той момент могла мати лише 3–4 таких ракети, але планувала запустити малосерійне виробництво з темпами близько п’яти одиниць на рік, з можливістю збільшення цієї кількості.

Відомості Головного управління розвідки Міністерства оборони України на квітень 2026 року оцінювали запас "Орєшників" у Росії до 10 одиниць. Однак експерти зазначають, що формулювання "до 10" є верхньою межою, а фактична кількість може бути меншою. Це підкреслює, що навіть в рамках найбільш оптимістичних оцінок арсенал Росії залишається обмеженим.

За оцінками експертів, поточні темпи виробництва складають близько однієї ракети кожні 2–2,5 місяці. Таким чином, навіть якщо малосерійне виробництво розпочалося на початку року, Росія не могла накопичити значну кількість "Орєшників" і ймовірно виготовила лише кілька одиниць. Це свідчить про те, що виробництво не є масштабним, а служить лише для поповнення арсеналу.

Незважаючи на можливе збільшення виробництва, ракети "Орєшнік" залишаються дорогими і складними у виробництві, що не дозволяє швидко наростити обсяги. Це обмежує їх застосування в конфлікті і робить ці ракети радше інструментом епізодичного використання, ніж основною бойовою системою.

Дослідники також звертають увагу на еволюцію використання ракет "Орєшнік", зазначаючи, що кожен випадок їх застосування супроводжується значними часовими інтервалами, що не відповідає регулярному використанню, характерному для масових ракетних систем. Це може свідчити про обмежені виробничі можливості та складність підготовки до їх використання.

Нагадаємо, що 24 травня Росія здійснила велику комбіновану атаку на територію України з використанням різних типів ракет і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. Згідно з інформацією української сторони, під час цього удару була використана балістична ракета середньої дальності РС-26 "Рубіж", яка також відома як "Орєшнік". Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання було зафіксовано в районі Білої Церкви на Київщині.

Останні новини