Власник бренду Domino Антон Шухнін торгує люксовим одягом в Криму та РФ, пропонуючи оплату готівкою або криптовалютою USDT, щоб уникнути сплати податків. Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution. На офіційному сайті Domino вказано, що покупку можна оплатити готівкою (для замовлень до 50 тис. грн), карткою при доставці, кур’єром або самовивозом. Також доступна оплата USDT […]
На тлі міжнародної ізоляції та санкцій, які були введені після початку повномасштабної війни з Україною, Росія зазнає серйозних втрат у сфері міжнародного авіасполучення. Станом на літо 2026 року з території Росії можна вилетіти лише до 31-32 країн, що значно менше, ніж у часи Радянського Союзу.
Згідно з інформацією, опублікованою у Telegram-каналі “Важные истории”, у 1980-х роках СРСР мав пряме авіасполучення з 80-100 країнами. Це свідчить про те, що навіть в умовах політичної напруженості та "залізної завіси" міжнародна мережа маршрутів була набагато ширшою, ніж сьогоднішня в Росії.
Аналітики АТОР підтверджують, що частина рейсів у радянський період формально вважалася внутрішніми через федеративний устрій країни. Проте, навіть з урахуванням цих даних, сучасна Росія демонструє набагато гірші результати у міжнародних перевезеннях.
Скорочення маршрутів експерти пов'язують із наслідками конфлікту в Україні та жорсткими санкціями, накладеними західними державами на російську авіацію. Після початку війни багато країн, включаючи більшість європейських та північноамериканських, закрили свої повітряні простори для російських літаків. Водночас значна частина міжнародних авіакомпаній перестала виконувати рейси до Росії, а лізингодавці вимагали повернення літаків, що перебували в експлуатації у російських перевізників.
Внаслідок санкцій російські авіакомпанії втратили доступ до технічного обслуговування літаків Boeing і Airbus, а також до постачання запчастин. Це змусило їх вдаватись до "канібалізації" флоту, розбираючи один літак для підтримки роботи інших, що негативно позначається на безпеці польотів.
Наразі прямі рейси з Росії збереглися переважно до тих країн, які не підтримали санкцій, або мають з Москвою тісні зв’язки. Серед таких напрямків — Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Китай, Індія та багато інших. Однак, навіть у Росії визнають, що тільки близько 15 з цих напрямків є реально популярними серед туристів, решта рейсів не користуються попитом або пов’язані з політичними й безпековими ризиками.
Додатково, країни, які формально не приєдналися до санкцій, все ж обережно ставляться до співпраці з російською авіацією через ризик вторинних санкцій з боку США та ЄС. Проблеми спостерігаються навіть у традиційно дружніх країнах, таких як Саудівська Аравія та Куба, де авіасполучення ще не відновлено.
Російські аналітики зазначають, що закриття європейського повітряного простору змусило російські літаки використовувати більш довгі маршрути до Азії, що, в свою чергу, веде до зростання витрат на паливо. Це спричинило збільшення цін на авіаквитки, що робить міжнародні подорожі менш доступними для багатьох росіян.
Авіаційна ізоляція Росії стала помітним символом її міжнародного відокремлення після початку війни. Якщо раніше влада намагалася показати стабільність та інтеграцію, то тепер країна все більше втрачає зв’язки з глобальною транспортною системою.
На фоні цих змін, російська влада активно просуває розвиток внутрішнього туризму та створення власного авіапрому. Однак, експерти сумніваються в можливості Росії швидко замінити західні технології, особливо за умов санкцій і дефіциту сучасних комплектуючих. Скорочення міжнародних авіаперевезень відображає не лише наслідки санкцій, але й загальне падіння привабливості російського ринку для міжнародних перевізників та туристичної індустрії.
