Росія випробовує модифіковані боєприпаси в Харків

Свіже дослідження викликало занепокоєння серед медичної спільноти: виявилося, що препарати Ozempic та Wegovy, які належать до класу агоністів GLP-1 і активно застосовуються для зниження ваги, можуть впливати на точність результатів онкологічних ПЕТ-КТ обстежень. Ці лікарські засоби потенційно змінюють накопичення фтордезоксиглюкози (FDG) у тканинах, що ускладнює виявлення пухлин та може спричинити помилкову інтерпретацію зображень.

Фахівці європейського медичного центру Alliance Medical провели ретельний аналіз ПЕТ-КТ сканувань пацієнтів, які проходили діагностику онкологічних захворювань. Вони помітили, що у людей, які приймають GLP-1 агоністи, спостерігалися нетипові «гарячі точки» — ділянки з високим рівнем поглинання радіоактивного препарату, які зазвичай вказують на пухлинні клітини. Проте в цих випадках накопичення FDG було викликане не раковими процесами, а фармакологічним впливом ліків.

Медичний директор Alliance Medical доктор Пітер Строугал пояснив, що перший випадок незвичного накопичення FDG став підставою для ширшого аналізу. Виявилось, що такі зміни трапляються все частіше, але офіційних рекомендацій щодо цього у Великій Британії та на міжнародному рівні поки немає.

Неправильне тлумачення результатів сканування може призвести до зайвих обстежень, помилкового визначення стадії раку та затримок у лікуванні пацієнтів.

Дослідники радять лікарям ретельно фіксувати інформацію про прийом препаратів GLP-1, щоб уникнути помилок у діагностиці та забезпечити своєчасну і точну медичну допомогу.

Пацієнтам, які приймають Ozempic або Wegovy, важливо повідомляти лікарів про ці ліки перед проходженням ПЕТ-КТ та інших онкологічних обстежень, щоб уникнути зайвих втручань та помилок у діагностиці.

Міністерство фінансів оголосило про впровадження публічного дашборду, який покликаний посилити відкритість і контроль за використанням бюджетних коштів. Новий інструмент надає громадянам, журналістам і експертам можливість у зручному форматі відстежувати чисельність працівників державних органів, а також динаміку відповідних показників у розрізі установ і періодів.

Запуск такого дашборду є важливим кроком у напрямі підвищення підзвітності державного сектору. Відкрита інформація про кадровий склад і пов’язані з ним видатки дозволяє краще розуміти, як формуються витрати бюджету та які управлінські рішення впливають на їхній обсяг. Це, своєю чергою, створює передумови для більш зваженого суспільного діалогу щодо ефективності роботи органів влади.

Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.