Росія захопила більше територій, ніж Україна звільнила у 2023 році

Грудень 2025 року матиме особливе значення для православних вірян, адже цей місяць зібрав у собі ключові події новоюліанського календаря, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році. Після переходу на оновлений стиль усі фіксовані дати свят змістилися на 13 днів уперед, тому церковний річний цикл поступово набув нового ритму, до якого віряни вже звикли.

Однією з центральних подій грудня стане завершення Різдвяного посту, що триватиме до святкової літургії на честь Різдва Христового. Святкування відбудеться раніше, ніж традиційно було за юліанським календарем, що підкреслює реформовану структуру церковного року. Різдво, яке віряни відзначать у першій половині місяця, збере громади на урочисті богослужіння, спільні молитви та родинні традиції, що здавна супроводжують це свято.

Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.

Проблема ефективного використання бюджетних ресурсів у державних підприємствах залишається однією з найбільш актуальних українською сферою економіки. Наприклад, зазначені аеропорти "Донецьк", "Миколаїв" і "Запоріжжя" служать яскравим відображенням цієї проблеми, оскільки вони залишаються позаконсервованими на тривалий період часу. У той же час, керівництво цих аеропортів продовжує отримувати заробітну плату, незважаючи на відсутність реальної діяльності і відповідного використання фінансових ресурсів. Ця ситуація свідчить про системні прогалини в управлінні, які потребують негайного врегулювання та впровадження ефективних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів.

Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

73,5 млн грн

“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.