Росія завдала чергового удару по енергетиці України

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Прокурор Офісу Генерального прокурора, Андрій Андрєєв, наразі займається ремонтом у двох елітних будинках, розташованих у престижному районі Конча-Заспи, кожен з яких обійшовся йому та його родині у 1,5 мільйони доларів. Проте, за цим видатком ховається цілий ланцюг подій, що викликає серйозні питання.

За даними поліції, будинки, які належать прокурору, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, незважаючи на відсутність відповідної документації. Це стимулює інтерес до того, як саме сім'я прокурора здійснила придбання цих нерухомостей, а також хто саме з його колег брав участь у цьому процесі та продовжує надавати допомогу.

Наразі кримінальне провадження стосовно цієї справи знаходиться у розгляді київської поліції. Поліцейські розслідують обставини захоплення та забудови елітними будинками території, при цьому кваліфікуючи дії прокурора за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу як шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином.

Під час розслідування виявлено, що щодо власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство, після чого було призначено управителя, який незаконно почав відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території. Цей процес був прикритий заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що борються з організованою злочинністю, який, за словами слідства, отримав у подяку за це два елітні будинки.

Незважаючи на намагання перешкодити розслідуванню, на ділянки було накладено судовий арешт, але керівництво прокуратури вирішило не клопотати про передачу майна до Агентства з питань управління непублічним майном, а натомість прокурор Андрій Андрєєв разом із дружиною почав ремонт у заарештованих будинках, висловивши вдячність друзям із Київської місцевої прокуратури.

Несподівано для прокурора, його радість від майбутнього новосілля може бути затронута діями Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку на предмет можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє провадження за фактом незаконного збагачення та недостовірного декларування активів прокурором Андрієвим.

Отже, намічається не лише нове місце проживання, але й можливі юридичні та кримінальні проблеми, які можуть стати серйозним випробуванням для прокурора та його друзів-прокурорів.

У висновку можна зазначити наступне:

• Ситуація навколо ремонту елітних будинків у Конча-Заспі, які належать прокурору Андрієву та його родині, викликає серйозні питання та обурення у громадськості.

• Ці будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, що викликає сумніви щодо легальності їх придбання та забудови.

• Кримінальне провадження стосовно цієї справи було розпочате поліцією, а також Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань, що свідчить про серйозність ситуації.

• Політичні та корпоративні зв'язки прокурора Андрієва, які можуть використовуватися для уникнення відповідальності, також стають об'єктом уваги слідства.

• Зростаюча увага громадськості та розслідувальних органів до цієї справи свідчить про необхідність в прозорості та відповідальності у владі та судочинстві.

Отже, справа про ремонт елітних будинків у Конча-Заспі стала не лише справою про нерухомість, але й про відстоювання принципів правової держави та боротьбу з корупцією в Україні.