Росіяни активно просуваються на флангах Великої Новосілки

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.

Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.

За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту.

За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

В експерименті учасникам запропонували гру, яка імітувала “гаражний розпродаж”. Учасники мали обирати одну з кількох коробок з непотрібними речами. Більшість товарів у коробках були дешевими, однак у деяких знаходились більш цінні предмети. Коли учасники мали зробити вибір негайно, вони схильні були оцінювати коробки, орієнтуючись лише на перші предмети, з якими стикались. Це призводило до того, що вони часто не брали до уваги всю інформацію, отриману згодом.

Проте, після того як учасники відпочили і поспали, вони повторно робили вибір і приймали більш обґрунтоване рішення. Сон допоміг їм не піддаватися першому враженню, і вони враховували всі деталі при оцінці варіантів.

Сон допомагає мозку вирішувати складні проблеми

Здавалося б, прості рішення можуть виявлятися набагато складнішими, коли ми стикаємося з ними втомленими. Дослідження 2019 року виявило, що сон може бути корисним навіть у випадку складних проблем. Учасникам експерименту надавали головоломки з підказками, пов’язаними зі звуками. Під час сну ці звуки відтворювались, що дозволяло мозку “переработати” інформацію і розв’язувати завдання наступного дня.

Незважаючи на те, що головоломки на початку здавались складними, після сну учасники демонстрували значно вищу швидкість вирішення тих самих задач. Це свідчить, що сон активує механізми, що допомагають мозку знаходити зв’язки та рішення, які не були очевидними без відпочинку.

Підвищена здатність до асоціацій після сну

Один з найбільш цікавих аспектів досліджень вказує на здатність мозку після сну виявляти тонкі асоціації між об’єктами та подіями. У дослідженні, проведеному в 2023 році, учасникам пропонували вивчати асоціації між різними об’єктами та подіями. Ті, хто спав, показали набагато кращі результати виявлення непрямих зв’язків, які не були очевидними на перший погляд.

Це відкриття доводить, що сон не тільки допомагає нам приймати більш виважені рішення, але й розвивати наше здатність до комплексного мислення, виявляючи зв’язки, які ми могли б не помітити в стані бадьорості.

Висновок

Сон грає ключову роль у нашому когнітивному процесі, дозволяючи приймати більш виважені рішення, знаходити рішення для складних проблем та покращувати наше здатність до логічних асоціацій. Тому важливо цінувати час для відпочинку, адже він має не лише фізичне, але й величезне значення для нашого інтелектуального здоров’я.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.