Росіяни наближаються до Курахового: чи зможуть українські військові втримати позиції

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Адвокат Андрій Шабельников розповів 24 каналу, що клієнти часто стикаються з вимогою пройти ідентифікацію чи верифікацію, коли надходить повідомлення від банку. Ідентифікація — це надання банку ідентифікаційних даних клієнта, тоді як верифікація полягає у підтвердженні відповідності цих даних на момент виконання операції.

Згідно з законом, банки мають право вимагати повторної ідентифікації у кількох випадках:

Адвокат Ганна Даніель додає, що ідентифікація та верифікація повинні здійснюватися до того, як встановлюються ділові відносини, проводяться операції або відкривається рахунок. Вона зазначила, що банк може здійснити перевірку на основі документів клієнта або одночасно за допомогою інформації, яку отримав банк.

Актуалізація даних у банках

За словами представників Національного банку України, в рамках належної перевірки банки мають регулярно оновлювати інформацію про своїх клієнтів. Терміни актуалізації даних залежать від рівня ризику, пов’язаного з клієнтом:

Таким чином, банки не лише забезпечують актуальність даних про клієнтів, а й відіграють важливу роль у запобіганні фінансовим злочинам, зокрема, відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

За отриманою інформацією від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України (ЗСУ), стає зрозуміло, що ситуація з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони (ППО) стає дедалі складнішою. Змушеність використовувати цінні ракети западних ППО для негайного захисту від масових атак російських шахтарів ставить під загрозу власні оборонні можливості. Україна перебуває в повній залежності від зовнішньої військової допомоги, а противник використовує це для вимотування наших запасів ППО та виснаження нашої армії.

Згідно з інформацією, опублікованою у The New York Times із посиланням на американських чиновників, українські війська перебувають у критичному стані, бракує зброї та боєприпасів. Системи протиповітряної оборони, які є життєво важливими для захисту цивільного населення від російських ракет, постійно піддаються нападам і виснажуються.

Нестача артилерійських ракет для систем ППО стає навіть більшою проблемою, ніж дефіцит снарядів, оскільки ракети противника неможливо збити чимось іншим, окрім систем ППО. Така ситуація вимагає негайних заходів з удосконалення внутрішнього виробництва військової техніки та важливих угод з постачання зброї від партнерів.

Отримана інформація від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України підтверджує критичну ситуацію з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони. Використання дорогих ракет западних ППО для захисту від атак російських шахтарів підводить нас до серйозних проблем з обороноздатністю. Наша залежність від зовнішньої військової допомоги стає очевидною, а противник використовує це для ослаблення наших оборонних зусиль. Українські війська перебувають у критичному стані через відсутність зброї та боєприпасів, а системи протиповітряної оборони, на які покладається велике значення для захисту населення, постійно піддаються нападам і виснажуються. Нестача артилерійських ракет для систем ППО вимагає термінових заходів для забезпечення безпеки країни та збереження обороноздатності перед загрозами.

Україна націлена на стратегічну орієнтацію на 2024 рік, з відомостями про посилення оборонної потужності країни, широкомасштабне виробництво дронів та розширення власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, висвітлив ці напрямки у новій стратегії, яка отримала підтримку в Банковій. Зазначені плани включають подальші удари по російських тилам, зокрема військові об'єкти та інфраструктуру, такі як енергетика, нафтопереробні заводи, порти та військово-промислові підприємства. Україна сподівається, що ці заходи допоможуть послабити противника та створити передумови для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той же час, хоча Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі сценарії. Перший — стратегія війни на виснаження, яка полягає в поступовому виснаженні України та використанні переваги Росії у чисельності та озброєнні. Однак ця стратегія може призвести до затягнення конфлікту та неспроможності передбачити час та реальні втрати. Другий варіант — спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також активно розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект. Незалежно від обраної стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

Україна у 2024 році зосереджується на стратегічних заходах щодо посилення своєї обороноздатності, акцентуючи увагу на виробництві дронів та розширенні власного військового потенціалу. Плани, затверджені генеральним командувачем Збройних сил України, передбачають активні дії проти російських об'єктів на тилу, спрямовані на послаблення противника та створення передумов для майбутнього наступу українських військ. Росія, хоча рідко висловлює свої стратегічні наміри, має два можливі вектори дій: війна на виснаження та різке зміщення балансу сил. Незалежно від обраної стратегії, успішний результат залежатиме від мобілізації ресурсів та ефективного керівництва з обох сторін.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.