Росіяни продовжують наступ на Торецьк і Покровськ

Згідно з даними Національної океанічної та атмосферної адміністрації США (NOAA) та численних незалежних моніторингових сервісів, 12 листопада 2025 року на Землю можуть потрапити кілька корональних викидів маси (CME), що виникли внаслідок потужних сонячних спалахів, які сталися з 9 по 11 листопада. Ці спалахи, зокрема X-класові, є одними з найбільш енергетичних на Сонці і мають потенціал викликати сильні геомагнітні бурі. Згідно з прогнозами, інтенсивність бурі може варіюватися від рівня G1 (слабка) до G4 (дуже сильна), із найвищою ймовірністю досягнення піку 12 листопада.

Сонячні спалахи класу X, що мали місце протягом цього періоду, можуть стати основними провокаторами магнітних бур. Зокрема, спалах X1.7, що стався 10 листопада, є одним з найбільш потужних за останній час і може спричинити значний вплив на земну атмосферу, електричні системи та навігаційні супутники. За словами експертів, такі спалахи можуть також підвищити ризик збоїв у роботі космічних апаратів і збільшити ймовірність появи полярних сяйв, особливо в північних і південних широтах.

SpaceWeatherLive і інші сервіси прогнозують, що на 12 листопада можливі умовні рівні від G1 (слабка) до G4 (сильна / дуже сильна) залежно від орієнтації міжпланетного магнітного поля (IMF) і структурного взаємодії викидів. У разі сприятливого (для бурі) орієнтування IMF ефекти будуть сильніші.

Українські портали спостережень також повідомляють про високу ймовірність підвищення K-індексу — у частині прогнозів згадується значення близько 7 (K≈7), що відповідає сильній геомагнітній активності.

Перебої у роботі трансформаторних підстанцій та енергомережі при локальних навантаженнях; ризик коливань напруги.

Збої у високочастотному (HF) радіозв’язку, навігації (GPS), а також у роботі деяких супутників (збільшення опору атмосфери, помилки позиціювання).

Посилена ймовірність помилкових сигналів у рентген- і радіообладнанні, проблеми з авіаційною та морською навігацією в деяких коридорах.

Зростання шансів на яскраві полярні сяйва (aurora) — іноді вони стають помітні дуже далеко на південь від звичних широт, якщо буря сильна.

Підвищена чутливість у метеозалежних людей: головний біль, загальне погіршення самопочуття, порушення сну (індивідуальні реакції).

Слідкуйте за оновленнями від офіційних джерел (NOAA SWPC, локальні метео- та енергослужби, служби авіаційної навігації).

Якщо ви відповідаєте за критичну інфраструктуру або прилади зв’язку — підготуйте резервні джерела живлення, перевірте UPS і герметичність кабелів.

Для користувачів GPS-пристроїв: розумійте, що точність позиціонування може падати; для важливих операцій використовуйте додаткові/альтернативні системи.

Людям з серцево-судинними хворобами мати ліки під рукою, стежити за тиском; за потреби проконсультуватися з лікарем. Утримуйтеся від надмірного вживання кави та алкоголю.

Звісно, більше відпочинку, питний режим і помірне харчування не завадять — це корисно для будь-якого стану підвищеної метеочутливості.

Для фотографів і спостерігачів: у дні сильних бур — шанс побачити північне сяйво; шукайте темні місця з мінімумом штучного світла і слідкуйте за оновленнями полярної активності.

Прогнози космічної погоди мають тимчасову невизначеність: точний час і інтенсивність удару залежать від швидкостей CME, їх взаємодії в космосі і орієнтації магнітного поля при підході. Тому оцінки можуть коригуватися в режимі «nowcast» із вузьким часовим інтервалом (години). Офіційні оновлення — від SWPC/NOAA та національних космічних/метеослужб — мають пріоритет.

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.