Росіяни продовжують наступ на Торецьк і Покровськ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Російські війська не припиняють атакувати цивільну інфраструктуру регіону. У Богодухівському районі також зафіксовані обстріли. У селі Миронівка через обстріли сталася пожежа, яка охопила 2 гектари сухої трави. Внаслідок атаки в селі Золочів пошкоджено 16 приватних будинків і двоповерхові багатоквартирні будівлі.

Село Перовське зазнало мінометного обстрілу, в результаті якого було пошкоджено енергомережі та приватний будинок.

Тим часом на Харківському напрямку активізувалися бойові дії. За добу було зафіксовано шість бойових зіткнень із російськими військами, зокрема в районах Стариці та Вовчанська. На Куп’янському напрямку агресор здійснив 25 атак на позиції українських захисників, намагаючись прорвати оборону в районах Синьківки, Новоселівки, Глушківки, Лозової та Кругляківки.

Українські захисники продовжують відбивати атаки ворога, незважаючи на щоденні обстріли та постійні спроби прориву з боку російських військ. Атаки на цивільну інфраструктуру свідчать про те, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти мирного населення.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Горбенка, Винник залишив Україну на початку повномасштабного вторгнення, заявивши про необхідність лікування в Німеччині. Він стверджує, що жодного разу за 2,5 роки не виходив на зв’язок і не надавав жодної інформації про свій стан. Горбенко підкреслює, що насправді Винник просто втік від війни, а його так звана хвороба була лише вигадкою.

“Ви знали, що до війни ніхто на лікування з України нікуди не виїжджав і не було жодної хвороби. Однак півтора року розповідали про виїзд через таємничу хворобу. Навіть після того, як ваша брехня викрилася, у вас вистачає совісті плести людям вигадані історії,” – написав Горбенко.

Він також зазначив, що Винник нібито не підтримує Україну під час війни, а інформація про мільйонні суми допомоги ЗСУ, яка регулярно публікується фан-клубом артиста, є неправдивою. Горбенко звернувся до фан-клубу з проханням надати звіти про надану допомогу, зазначаючи, що дані про допомогу не містять конкретної інформації про отримувачів та суми.

“Ви два роки ганяєте по колу фото та відео одних і тих самих автомобілів, кількість яких зростає з кожним місяцем. Розповідаєте казки про сотні тисяч євро таємної допомоги, невідомо чим, невідомо кому. Опублікуйте звіт і покажіть хоча б третину суми, яку ви декларуєте,” – заявив Горбенко.

Нагадаємо, що Олег Винник зник з публічного простору на початку війни, а його прихильники чекали його повернення та активної участі в підтримці країни. Тепер питання про його відсутність і нібито допомогу ЗСУ розтавило наче все на свої місця.

У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений. Ця кадрова зміна відбулася після тривалих політичних скандалів, що тривали протягом трьох місяців. Призначення Сирського на цю посаду викликало загальний інтерес у громадськості, оскільки воно стало результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем Залужним, яке перетворилося на публічну дискусію. Напруження між сторонами почалося у листопаді 2023 року, коли Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, що викликало критику з боку Офісу президента. Цей конфлікт наростав, і в кінці січня президент Зеленський звільнив Залужного. Це рішення підтверджувалося звістками про зустріч Зеленського з Залужним та міністром оборони, під час якої було оголошено про звільнення.

Після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”. Тим не менш, досі залишається невідомим, чому Володимир Зеленський відклав підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади. Незважаючи на ці труднощі, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а на його місце призначено досвідченого генерала Олександра Сирського, якого вважали фаворитом голови Офісу Президента.

Олександр Сирський є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби. Він народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії. Після завершення військової академії він розпочав службу в українській Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України. Сирський має вражаючий палітру досягнень: він успішно закінчив Академію Збройних сил, отримав освіту в Національному університеті оборони та очолював різні військові підрозділи. Взимку 2015 року він відіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Пізніше він очолював Об’єднаний оперативний штаб та керував Сухопутними військами. Сирський також відзначився як організатор та стратег, здатний приймати рішення на місці та впроваджувати ефективні тактичні стратегії.

Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року Олександр Сирський виявився одним з керівників операції. Він володіє вражаючим військовим стратегічним мисленням, готовим до будь-яких несподіваних ситуацій, навіть тих, що вважаються малоймовірними. Тим не менш, деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання в керування підрозділами на рівні роти. Водночас йому приписували добрі стосунки з Офісом Президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача Збройних Сил України ще весною 2022 року.

Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут. Чи раніше вийти з міста взимку 2023 року, чи наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні — це були основні питання спірів. У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, яке активно брало участь у бойових діях на найнапруженіших ділянках фронту. Влітку 2023 року американські стратеги рекомендували Залужному сконцентруватися на прориві на південному напрямку, але українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, де виступав Сирський.

Оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, під керівництвом Олександра Сирського, взяло на себе оборону ділянок фронту біля Куп'янська і Лиману. Російські війська проводили активні атаки, а українські сили утримували оборону. Основною метою Росії було відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині. Крім того, армія Російської Федерації, ймовірно, намагалася захопити вже відвоювані міста Куп'янськ і Лиман, які мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і ключові точки оборони в районі.

Протягом півроку російські війська здійснили лише невелике просування на відтинку дороги Куп'янськ — Сватове на ділянці цього фронту. Проте їхні втрати в техніці та особовому складі були значними. Незважаючи на це, за словами генерала Олександра Сирського, ситуація на цьому напрямку залишається складною. Це пояснюється тим, що крім напрямку біля Куп'янська, російські війська в кінці минулого року розпочали наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині. Проте всі їхні спроби були неуспішними, як заявив новий головнокомандувач Збройних сил України.

У результаті важкої боротьби та напружених зусиль українських Збройних Сил на різних напрямках фронту, відбулися лише обмежені успіхи російської армії на ділянці дороги Куп'янськ — Сватове. Російські втрати у техніці та особовому складі значно зменшили їхню здатність до просування. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ворожі війська активно діють на різних напрямках фронту, намагаючись виявити слабкі місця в обороні України. Варто відзначити, що українські Збройні Сили виявилися відповідними в цій ситуації, здатними ефективно протистояти ворожим атакам та зберігати стратегічні позиції.