Росіяни проривають фронт: під загрозою оточення одразу три українські міста

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Високошановна Верховна Рада України з великою відповідальністю та обґрунтованим рішучим кроком схвалила законопроект №10427-1, ініціативу до якого з великою метою висунув народний депутат від народу, Степан Чернявський. Цей історичний момент отримав широку підтримку 291 парламентарієм, що відображає єдність і рішучість у вирішенні критично важливих питань для держави.

Мета цього закону є надзвичайно важливою та актуальною, зокрема в контексті воєнного конфлікту та після його завершення на протязі трьох років. Закон передбачає не лише забезпечення ресурсних потреб промисловості, а й реальну підтримку сектору, який має визначене стратегічне значення для країни.

Особливу увагу заслуговує спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, що відкриває шлях до ефективного виробництва пороху. Це сприяє не лише розвитку промисловості, а й забезпечує безпеку та захищеність держави. Закон також забезпечує спрощення процедур державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них, що є важливим кроком у створенні сприятливих умов для розвитку сільського господарства.

Не можна не відзначити важливий внесок і активну підтримку народного депутата Степана Чернявського у вирішенні цієї стратегічно важливої справи. Його слова про важливість цього закону та його вплив на економіку, сільське господарство та оборонний сектор України не можуть не вражати.

Прийняття цього закону є кроком вперед у становленні міцної, ефективної та конкурентоспроможної України, що готова відстояти свої інтереси та забезпечити свою безпеку.

У висновку слід зазначити, що прийнятий Закон про бавовник є важливим кроком для України в контексті забезпечення ресурсів промисловості, особливо в умовах воєнного конфлікту. Спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику сприятиме розвитку виробництва пороху та забезпечить безпеку країни. Підтримка закону народним депутатом Степаном Чернявським відображає рішучість та обґрунтованість у вирішенні стратегічно важливих питань. Прийняття цього закону стане важливим кроком у зміцненні економіки та забезпеченні безпеки країни.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повний цикл перевірок декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій за 2024–2025 роки, і результати виявилися показовими. Із 22 проаналізованих документів порушення знайшли у переважній більшості: у 18 деклараціях зафіксовано ознаки недостовірного декларування на суму понад 148,9 млн гривень, а ще в одній — можливе незаконне збагачення на 16,4 млн гривень. Загалом НАЗК скерувало до правоохоронних органів 17 обґрунтованих висновків, що свідчать про системний характер проблем у роботі окремих представників МСЕК.

Перший судовий розгляд уже мав наслідки для однієї з посадовиць. Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК у поданні недостовірних відомостей. Під час перевірки з’ясувалося, що вона не задекларувала частину майна та фінансових активів, які мали бути внесені до офіційної декларації. Суд ухвалив рішення про притягнення посадовиці до відповідальності, що стало показовим прецедентом у межах масштабної кампанії з очищення системи.

НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

Серед інших виявлених випадків:

Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».