Четвер, 5 Червня, 2025

Ростислав Шурма “покриває” схеми банку “Альянс” та його власника Павла Щербаня – ЗМІ

Важливі новини

Українські прикордонники ловлять десятки чоловіків, які рятуються від призову – Wall Street Journal

Останнім часом Україна зіткнулася з серйозними викликами у сфері мобілізації громадян до лав Збройних Сил. Ситуація на сході країни вимагає значних людських ресурсів, що призвело до активізації процесу призову.

Від початку війни в річці Тиса на західній околиці України потонуло понад два десятки людей, які тікали від військового призову.

Тіла в річці – це похмурий прояв однієї з найбільших проблем, що стоять перед Україною. Багато з тих, хто спочатку був мобілізований для протидії Росії, загинули, пропали безвісти або дістали поранення, а решта виснажені більш ніж двома роками жорстоких боїв. Уряд України насилу знаходить їм заміну. Непопулярний закон воєнного часу забороняє чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Проте десятки тисяч людей залишили країну нелегально, а багато залягли на дно, щоб уникнути призову.

Затримка із призовом нових військ збільшила навантаження на солдатів, які служать без перспективи демобілізації, окрім як за пораненням або смерті. Військові контракти стали безстроковими, коли в перші дні конфлікту було введено воєнний стан.

“Ми повинні зробити це, щоб у хлопців була нормальна ротація. Тоді їхній моральний дух покращиться”, – сказав Володимир Зеленський у травні про мобілізацію.

Показники призову покращилися після ухвалення закону про зниження призовного віку до 25 років та інших заходів. Однак дедалі більше чоловіків ідуть у тінь, а напруженість у суспільстві загострилася. По всій країні чоловіки ховаються від призовників, які хапають їх просто на вулиці. Дані з трьох сусідніх країн свідчать про те, що останніми місяцями збільшилася кількість чоловіків, які нелегально залишають Україну. Прикордонники щодня ловлять десятки чоловіків, а деякі з найвідчайдушніших спроб висміюються в соціальних мережах.

“Неможливо дивитися на це без сорому”, – сказав один з українських військових, після того, як минулого місяця прикордонники спіймали 41 людину, яка намагалася втекти в кузові зерновоза.

Українська ППО відбила масовану атаку ворожих дронів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією від Командування Повітряних Сил України, захисники успішно знищили 32 дрони над одинадцятьма областями. Серед них — Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Сумська, Харківська, Полтавська, Вінницька, Черкаська та Тернопільська області. Ще 18 безпілотників, що були зафіксовані у повітряному просторі України, було втрачено під час рейду, оскільки вони вийшли з поля зору українських систем ППО.

Нічні повітряні бої вкотре показали здатність української протиповітряної оборони захищати країну від нових загроз. Українські сили ефективно відбили атаку, забезпечивши безпеку ключових об’єктів та населення в умовах воєнного стану. Це досягнення демонструє як важливість сучасних систем ППО, так і майстерність українських військових.

Попри зусилля агресора, сила української оборони залишається міцною, адже щоденні випробування лише загартовують досвід українських воїнів, які продовжують тримати оборону і готуються до нових викликів.

Рекордна кількість перетинів кордону напередодні Різдва: за добу — 150 тисяч осіб

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За даними ДПСУ, зростання фіксується на всіх ділянках, але найбільший пасажиропотік спостерігається у пунктах пропуску на кордоні з Польщею.

Водночас, суттєвої переваги в’їзду в Україну над виїздом не спостерігається.

Упродовж доби державний кордон в обидва напрямки перетнули в середньому по 75 тис. осіб. Збільшення пасажиропотоку призводить до черг

Раніше повідомлялось, що у передріздвяний період пасажиропотік на кордоні Львівщини збільшився на 25%.

Голова Ради резервістів відповів Безуглій

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері Київ24 підтвердив, що ситуація з кадрами справді напружена, і тому проводяться кадрові зміни, аби забезпечити критично важливі військові позиції. Водночас він підкреслив, що політики, зокрема народні депутати, не мають впливати на розподіл і ротацію військовослужбовців.

“Політики та депутати не мають права втручатися у процеси ротації чи перерозподілу військових кадрів,” — наголосив Тимочко. — “Жоден генерал не вирішує, де працюватимуть депутати чи їхні помічники, тому маніпулювання цією темою створює лише більше непорозумінь.”

Заяви Тимочка були відповіддю на слова депутатки Мар’яни Безуглої, яка стверджувала, що Генеральний штаб перевів значну частину медичного персоналу з госпіталів до піхотних підрозділів. Генштаб, у свою чергу, роз’яснив, що медики були направлені для посилення стабілізаційних пунктів, а не фронтових ліній.

Безугла також повідомила про переведення до піхоти військовослужбовців Повітряних сил. Юрій Ігнат, колишній речник Повітряних сил, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що такі кроки вживають у відповідь на складну ситуацію на фронті.

Тимочко додав, що переведення військових з артилерійських чи танкових підрозділів до піхоти справді відбувається, проте це стосується лише бійців, а не спеціалізованих команд чи артилеристів, які займають ключові позиції. “Так, є виклики, коли доводиться залучати бійців з артилерійських та танкових підрозділів, але це стосується бійців у структурі дивізіонів, а не фахівців артилерії,” — підсумував він.

Поточний кадровий дефіцит змушує командування приймати непрості рішення, що вимагають гнучкого підходу до кадрових ресурсів. Такі заходи спрямовані на те, щоб оптимально розподілити сили та посилити важливі ділянки фронту, але одночасно викликають стурбованість щодо забезпечення необхідних фахівців у специфічних підрозділах.

Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

Мобілізаційна політика уряду України продовжує викликати гостру критику, зокрема серед економічних експертів. Один з провідних аналітиків, Олексій Кущ, зазначає, що урядові ініціативи, що спрямовані на мобілізацію, не тільки є непослідовними, але й посилюють економічні проблеми, зокрема, сприяють тінізації ринку праці. Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не […]

The post Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Програма “Захист України” розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

Останні новини