Розкрадання земель Національного природного парку “Пирятинський”: масштабна схема та підозри колишнім посадовцям

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Протягом п'яти років своєї політичної кар'єри Микола Тищенко, народний депутат України, став персоною, навколо якої часто відбувалися різні скандали та суспільні обговорення. Його ім'я було на передньому плані у зв'язку з конфліктними ситуаціями та вибухами емоцій в українському парламенті.

Встановлено, що у вересні 2023 року посадовець уклав з приватним підприємством низку договорів на закупівлю паливної деревини для забезпечення потреб оборони. Постачання деревини відбувалося за завищеною, порівняно з ринковою, на 20% ціною.

За схемою, державні гроші надходили на рахунок підприємства, а «націнка» за товар ділились між змовниками. Загальний розмір збитків сягнув майже 10 млн грн.

Наразі посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).

Досудове розслідування триває, вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.

Вирішується питання щодо обрання посадовцю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення від посади. Також триває робота щодо повідомлення про підозру підприємцю.

Санкція статті передбачає покарання до 6 років позбавлення волі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.