Розкрито корупційну схему в Одесі: посадовці організували тендер на поставку обладнання для Сил оборони

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.

Осінь — це не лише період зміни погоди, але й важливий етап для організму, що потребує особливої уваги до харчування. В цей час року наша імунна система вразливіша, а метаболізм змінюється, що може призвести до накопичення зайвих калорій. Тому важливо забезпечити організм всім необхідним для збереження енергії та здоров'я, роблячи акцент на правильному харчуванні та активності. Заміна важких страв на легші, але поживніші продукти — це ефективний спосіб підтримати вагу, підсилити імунітет і залишатися бадьорим в умовах холодного сезону.

Одним з ключових аспектів осіннього раціону є сезонні овочі та фрукти, які не лише насичують організм необхідними поживними речовинами, але й підтримують баланс калорій. Гарбуз, морква, буряк, капуста, яблука та груші — це не тільки смачні, але й дуже корисні продукти. Вони багаті на вітаміни, клітковину та антиоксиданти, які допомагають боротися з токсинами, зміцнюють серцево-судинну систему, а також стимулюють травлення.

Не менше уваги — білкам. Яйця, риба, курка, бобові та нежирні молочні продукти допомагають відновленню клітин, підтримують м’язову масу і довше тримають відчуття ситості, тож зменшують спокусу переїдати ввечері. Поєднуйте білок із овочами й повільними вуглеводами — це робить страву повноціннішою.

Теплі напої — не лише про комфорт: зелений чай, трав’яні настої або імбирний чай з лимоном трохи зменшують апетит і підбадьорюють обмін речовин. Вони також підтримують імунітет, особливо якщо замінювати ними солодкі напої та надлишкову каву.

Контроль порцій допомагає уникнути набору ваги: замість трьох великих прийомів харчування можна робити 5–6 невеликих, підтримуючи енергію протягом дня і зменшуючи ризик переїдання. Важливо слухати голод — їсти, коли організм справді просить, а не «за звичкою».

Корисні жири — горіхи, авокадо, оливкова олія — не слід боятися: вони насичують і допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни з овочів. Додавайте їх у салати або як легкі перекуси в помірних кількостях.

Незважаючи на прохолодну пору, вода залишається ключовою: оптимально 1,5–2 літри на день. Ми менше відчуваємо спрагу восени, але зневоднення уповільнює обмін речовин і погіршує самопочуття, тож тримайте пляшку під рукою.

І наостанок — рух. Довгі прогулянки, легкі тренування чи йога допомагають спалювати калорії, піднімають настрій і зміцнюють імунітет. Дієта й активність працюють у тандемі: без руху складніше досягти бажаної форми і тонусу.

Осіння дієта — це не набори заборон, а збалансований підхід: сезонні продукти, достатній білок, корисні жири, питний режим і фізична активність. Такий підхід допоможе зберегти вагу, енергію та здоров’я в найбільш вразливий період року.