Розпал боротьби: Укріплення оборони й втрати в бою під Авдіївкою

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подали до суду обвинувальний акт стосовно колишнього виконуючого обов'язки генерального директора Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська". Його звинувачення включає завдання шкоди державі на суму 358 мільйонів гривень, а також порушення природоохоронного законодавства, що призвело до понад 210 мільйонів гривень збитків для екологічної системи.

Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.

Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).

Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.

“Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.

Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.

Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.

10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив погляд, що законопроєкт щодо моб

У результаті заяви народного депутата Федіра Веніславського стосовно можливості проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації до кінця поточного місяця виявляється, що розгляд цього питання в парламенті може стати актуальним найближчим часом. Веніславський виражає впевненість у тому, що комітет знайде компромісне рішення та законопроєкт буде підготовлений до голосування у Верховній Раді. Законопроєкт передбачає уточнення норм, що стосуються відстрочки від призову, спрямований на запобігання зловживань цим правом. Важливо врахувати необхідність забезпечення відповідності законодавства принципам справедливості та національної безпеки.