Розшук громадян, які ухиляються від військової служби: що важливо знати під час воєнного стану

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

Командир взводу Збройних Сил України, відомий під позивним "Дієго", підняв тривожний сигнал щодо дуже низького рівня донатів на підтримку армії. За його словами, останній збір коштів став своєрідним "лакмусовим папірцем" для відображення загального настрою та підтримки військових справ в країні. Ця ситуація викликала серйозні занепокоєння стосовно морального клімату в суспільстві та рівня підтримки військових дій у боротьбі за незалежність.

За його словами, на збір, який за неповну добу переглянуло понад 15 тисяч користувачів, задонатило в підсумку тільки 12 осіб, серед яких був сам Дієго і його дружина.

“Це свідчить багато про що. Я думаю, законодавцям потрібно замислитися над такою статистикою – наскільки люди зараз вірять армію і в усе”, – сказав військовий.

Окремо «Дієго» розповів, що в коментарях до збору було багато критики за те, що він говорив російською. На це Дієго відповів, що в окопах на Донбасі в перший період війни він практично не бачив солдатів, які розмовляють виключно українською.

“Усі говорили російською, або суржиком, але наближеним до російської. На вашу думку, якщо я говорю російською, я не можу бути патріотом України? Скажіть це десяткам тисяч загиблих хлопців”, – заявив військовий.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Таким чином вони хочуть зірвати зусилля Трампа щодо скорочення підтримки України з боку США, пише газета The Telegraph. За її даними, британський і французький лідери обговорять це питання вже сьогодні в Парижі.

«У Лондоні є надії на те, що Байден, нарешті, дасть схвалення», – пише газета.

«Ми дуже зацікавлені в тому, щоб максимально використати час від сьогодні і до 20 січня (тобто інавгурації Трампа – Ред.), а не просто відкласти все до наступної адміністрації», – додало джерело в британському уряді.

При цьому видання пише, що план Стармера «може бути сприйнятий Трампом як спроба підірвати зовнішню політику США», що загрожує погіршенням відносин між прем’єром і новим президентом.

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.